МЕНЮ
ПЕРСПЕКТИВА
КУРС ВАЛЮТ
ОПИТУВАННЯ
КОНТАКТИ
PDF Друк e-mail

СТЕПАН МАКСИМОВ: ОЦІНОЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ

БУДЕ ОРГАНІЗОВАНА ПО-НОВОМУ?

 

10 серпня 2015 року

 

Стаття Якова Маркуса «Летять перелітні птахи» змушує по-новому подивитись на деякі положення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльність в Україні» з точки зору їх революційності та нагальності для організації професійної оціночної діяльності в Україні.

 

В мире еще столько граблей, на которые не ступала нога человека

Otsinochna-diyalnist-v-Ukrayini-bude-orhanizovana-po-novomu-1

 

 

 

Мы впереди планеты всей

Юрий Визбор

 

 

На мій погляд, найбільш визначальними нововведеннями в організацію оціночної діяльності, причому не тільки для українських оцінювачів, а й, як приклад, для всіх оцінювачів у світі (тут як у пісні Юрія Візбора – «Мы впереди планеты всей») є наступні статті проекту:

 

  • Стаття 12. «Звіт про оцінку майна та висновок про вартість об’єкта оцінки».

 

  • Стаття 13. «Єдина база звітів про оцінку майна».

 

Саме ці дві статті, у разі їх прийняття у запропонованій редакції, передбачають зовсім іншу, аніж існує у світі, організацію практичної оціночної діяльності в Україні.

 

В статті 12 проекту Закону вводиться норма (п.5 статті) про відкликання звіту про оцінку з підстав, перерахованих в п.4 цієї ж статті. Стаття визначає механізм відкликання, але ж не визначає, а які правові наслідки наступають після відкликання звіту. Як говориться – додумайтесь самі. А це вже цікаво, оскільки виникає цілий ряд питань:

 

1. Який же буде статус угод, укладених на підставі звіту, після відкликання звіту (відміняються вони чи ні після відкликання)? Відкликаний звіт чинний чи не чинний?

 

2. Не визначено термін після дати оцінки, коли звіт може бути відкликано. Чи над користувачами звіту буде висіти «дамоклів меч» вічно?

 

3. Відповідальними за звіт є виконавці (оцінювачі, що безпосередньо проводили оцінку майна), а відкликає звіт суб’єкт оціночної діяльності. Не зрозуміло, як враховується думка виконавців звіту при відкликанні звіту? А як бути в ситуації, якщо ці виконавці проти або вже не працюють у складі суб’єкта оціночної діяльності?

 

4. Відповідальність суб’єкта оціночної діяльності в разі відкликання звіту відсутня як перед замовником, так і перед третіми особами. Причому, і у разі виявлення помилок у звіті, які впливають на одержаний результат вартості об’єкта оцінки. Так що виконавці звіту «вершители судеб», а користувачі весь час на «крючке», адже звіт може бути відкликаний.

 

Загальне зауваження до статті 12 – це неясність твердження п.1 «Звіт про оцінку майна підписується…». Як це розуміти – кожна сторінка звіту, чи якісь вибрані розділи, наприклад «Висновок про вартість».

 

А от потрібної вимоги щодо необхідності прошивання звіту з нумерацією кількості всіх сторінок звіту стаття 12 не містить. А це означає, що суб’єкт оціночної діяльності може, якщо це йому буде вигідно, стверджувати, що у замовника чи користувача звіту звіт не повний (відсутня частина додатків, змінена нумерація сторінок і таке інше). Або й взагалі відмовитись від нього, відкликавши звіт, що зберігся в його архівах, незважаючи на те, що у користувача звіт може бути іншим.

 

Словом, питань багато, а от відповідей на них стаття 12 не дає. Важко зрозуміти, для чого такі нововведення? Адже вони оцінку роблять ще більш непрозорою і непередбачуваною.

 

В статті 13 проекту вводиться поняття єдиної бази звітів (ЄБЗ) про оцінку майна. Цією статтею Фонд державного майна України хоче узаконити одне із головних надбань Постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2013 року за №231 «Деякі питання проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства», якою була впроваджена в Україні так звана «податкова оцінка», а саме – ЄБЗ, порядок ведення якої вимагався Постановою.

 

Всі пам’ятають роль тодішньої ЄБЗ – тільки вибрані суб’єкти оціночної діяльності мали доступ до цієї бази, а значить і могли проводити оцінку для цілей оподаткування операцій з нерухомим та рухомим майном. Доступ до бази – дозвіл на оцінку!

 

231-ша Постанова КМУ була відмінена Постановою КМУ від 21 серпня 2014 року за №358 «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства». Відмінена Постанова, але не відмінена ЄБЗ.

 

Пункт 2 цієї Постанови установлює, що «інформація із звіту про оцінку майна, звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок (далі – звіт про оцінку), що складений для цілей оподаткування, вноситься безперешкодно та безоплатно до єдиної бази даних звітів про оцінку. Для цього потрібно лише отримати дозвіл у ФДМУ.

 

Вже майже рік, як діє Постанова КМУ №358. Всі, хто вносить в ЄБЗ інформацію, знають, що це просто профанація. Ніякої позитивної ролі в організації оцінки ця база не відіграє. Зрозуміло, що нічого не змінилося б, якби інформація і не вносилась до ЄБЗ.

 

Отже, якщо в 231-шій Постанові роль ЄБЗ була зрозумілою (хто мав доступ до бази, той міг проводити оцінку для оподаткування), то в 358-мій Постанові ЄБЗ є рудиментом 231-шої Постанови. Крім фіксації результатів виконаного звіту база не забезпечує жодних інших функціональних можливостей (власник бази не ФДМУ).

 

І от замість того, щоб взагалі позбавитись від ЄБЗ, в проект Закону вноситься стаття 13 «Єдина база звітів про оцінку майна». Чи то для надійності?... А то, чого доброго, відмінять Постанову №358 і що тоді? А тут вже вимагає Закон! Чи то той факт, що попереду оцінка майна (не операції з майном, а саме – майна) для оподаткування? Цілком очікувано, що ЄБЗ буде знову грати роль дозвільного інституту на проведення оцінки для оподаткування.

 

Порядок реєстрації звітів про оцінку майна, доступу та користування інформацією з ЄБЗ про оцінку майна встановлюється Фондом державного майна України. Пам’ятаємо, що це вже було в 231-шій Постанові, і ми знаємо до чого це призвело. Чи може Фонд державного майна став таким, що не повторить помилок минулого і надасть можливість всім бажаючим проводити оцінку для оподаткування? Може теперішній і не повторить… Але ж невідомо, який апарат ФДМУ буде в майбутньому, навіть в недалекому майбутньому?

 

Пам’ятаємо, що в минулому також надіялись, що ФДМУ буде на стороні оцінювачів з діючими спеціалізаціями, але ФДМУ ввів спеціалізації 1.8 та 2.3 і саме своїми Наказами організував податкову оцінку із внесенням її результатів в ЄБЗ. Достатньо вчитатись в статті проекту Закону і побачити, що все може бути повторене, але тепер уже на законному рівні. Як говориться, «в мире еще столько граблей, на которые не ступала нога человека». ЄБЗ і є своєрідними граблями для оцінювачів та ще й якими, адже за результатами моніторингу ФДМУ має право витребувати звіт, прорецензувати, і позбавити можливості суб’єкт господарювання займатися оцінкою на п’ять років шляхом анулювання сертифіката суб’єкта оціночної діяльності.

 

Пам’ятаєте, раніше були договори 70 на 30 і ЄБЗ, а зараз в проекті Закону – ЄБЗ, моніторинг (в першу чергу, а може навіть і тільки, для неугодних) і «інквізиція» – шляхом анулювання сертифіката суб’єкта оціночної діяльності і відсутність можливості його відновлення протягом п’яти років. Невже всі ті, хто підтримує введення ЄБЗ, вважають, що саме вони будуть її моніторити, а не їх будуть моніторити? Вже ж одного разу надіялись, а потім рішуче боролись. Дійсно, що пропонується – «борьба и единство противоположностей».

 

Залишаються також неясності з деякими формулюваннями в статті 13, наприклад:

 

1. Що таке відкритий і обмежений доступ?

 

2. Реєстрація в ЄБЗ є платною. Хто визначає цю плату? Яка величина цієї плати? Чи буде залежати плата від типу об’єкта оцінки?

 

Але ще більш незрозуміло – для чого державі нести непоправні витрати (величина витрат можливо відома ФДМУ, але про це більш нікому невідомо)? Крім того, якщо власником, розпорядником та адміністратором ЄБЗ та всієї інформації, що міститься в ній, є держава в особі Фонду державного майна, і якщо це записано в проекті Закону, то потрібно хоча б довести до оціночної спільноти наступне:

 

1. Вартість створення ЄБЗ.

 

2. Строки створення ЄБЗ.

 

3. Вартість обслуговування ЄБЗ.

 

4. Перелік організацій, серед яких передбачається провести тендер на створення ЄБЗ.

 

Хотілося б також, щоб Фонд державного майна України довів до громадськості про світовий досвід щодо розробки, впровадження та використання такого роду продукту. Яка із розвинутих країн світу вже має таку базу або має наміри створити таку базу?

 

Якщо у світі відсутній такий продукт, то для чого він нам? Невже для того, щоб «правильно» впровадити оцінку для оподаткування? Вдумайтесь, всі попередні Постанови, Накази та Розпорядження стосуються оцінки для цілей оподаткування, а не оподаткування операцій, як це здійснюється тепер.

 

Можна закінчити словами Володимира Маяковського:

 

Послушайте!

Ведь, если звезды зажигают –

Значит – это кому-нибудь нужно?

Значит – кто-то хочет, чтобы они были?

Значит – кто-то называет эти плевочки жемчужиной?

 

 

Степан Максимов

 

 

Otsinochna-diyalnist-v-Ukrayini-bude-orhanizovana-po-novomu-2