МЕНЮ
ПЕРСПЕКТИВА
КУРС ВАЛЮТ
ОПИТУВАННЯ
КОНТАКТИ
PDF Друк e-mail

КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ОЦІНОЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ (2016-2025)

 

24 січня 2016 року

 

Новітня державна політика в галузі оціночної діяльності повинна чітко визначати основні вимоги до професії оцінювачів та оціночної діяльності в цілому, встановлювати правові основи регулювання та саморегулювання оціночної діяльності. З огляду на це, Громадська організація «Всеукраїнська Асоціація Фахівців Оцінки» вважає, що в Україні повинна бути розроблена Концепція розвитку оціночної діяльності на 2016-2025 роки, в якій знайшли б своє відображення як минулі напрацювання в галузі оцінки, так і майбутнє оціночної діяльності. У зв’язку з цим, Асоціація пропонує для обговорення проект такої Концепції з метою подальшої розробки усією оціночною спільнотою України загальної узгодженої Концепції і подання її на погодження до державних регуляторів оцінки.

 

 

The-concept-of-valuation-activities-in-Ukraine-2016-2025-01

 

 

Всеукраїнська Асоціація Фахівців Оцінки пропонує винести на обговорення всієї оціночної спільноти Концепцію розвитку оціночної діяльності в Україні на 2016-2025 роки, щоб спільно зі всіма саморегулівними організаціями, регуляторами оцінки від держави та іншими зацікавленими особами прийняти її як своєрідну «дорожну карту» розвитку оціночної діяльності на ближчі 10 років.

 

 

КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ

ОЦІНОЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

2016 – 2025

 

 

ВСТУП

 

Незалежна оцінка майна є важливим інструментом ринкової економіки. Регулювання цієї діяльності, враховуючи динамічність економічних процесів як в самій Україні, так і у цілому світі, потребує постійного розвитку та удосконалення. Даний процес має бути безперервним у часі.

 

Становлення і розвиток оцінки можливі тільки в умовах ринкових відносин при чіткому визначенні ролі і місця держави в питаннях ціноутворення та правового регулювання підприємницької діяльності. Ринок – це механізм саморегулювання економічних процесів, тому всі його інститути, в тому числі і оцінка, можуть ефективно діяти в ринковому середовищі тільки в умовах саморегулювання.

 

З огляду на це, новітня державна політика в галузі оціночної діяльності повинна чітко визначати основні вимоги до професії оцінювачів та оціночної діяльності в цілому, встановлювати правові основи регулювання та саморегулювання оціночної діяльності. Громадська організація «Всеукраїнська Асоціація Фахівців Оцінки» вважає, що в Україні повинна бути розроблена Концепція розвитку оціночної діяльності на 2016-2025 роки, в якій знайшли б своє відображення як минулі напрацювання в галузі оцінки, так і майбутнє оціночної діяльності. У зв’язку з цим, Асоціація пропонує для обговорення проект такої Концепції з метою подальшої розробки усією оціночною спільнотою України загальної узгодженої Концепції і подання її на погодження до державних регуляторів оцінки.

 

 

ПОТОЧНИЙ СТАН РЕЧЕЙ

 

Легкий доступ до здобуття професії оцінювача, відсутність Наглядової ради з питань оціночної діяльності, небажання державного регулятора позбуватися важелів впливу та відходити від системи ручного управління, а також відсутність реальних повноважень у саморегулівних організацій оцінювачів України призвели до того, що якість оцінки почала відставати від бурхливого зростання чисельності самих оцінювачів.

 

Проведення державним регулятором рецензування окремих звітів не може кардинально поліпшити стан справ, оскільки, по-перше, кількість таких перевірок не співрозмірна із щорічною кількістю звітів по всій країні, по-друге, рецензування більшості звітів неможливе без спеціальних знань, якими володіють тільки професійні оцінювачі вищої кваліфікації. Саме тому, по суті, рецензування звітів було зведене до формальної процедури розгляду їх структури, наявності у звітах всіх необхідних розділів і відомостей.

 

На сьогодні з'явилися перші ознаки деградації оціночної діяльності як висококваліфікованої професії. Активно почали діяти суб’єкти, що пропонують оцінити майно на рівні будь-якої призначеної замовником вартості, аби тільки дана робота була щедро оплаченою. З кожним роком кількість таких сертифікованих псевдооцінювачів стає все більшою, що сформувало в суспільстві стійку недовіру до результатів роботи всіх оцінювачів України. У цих умовах окремі державні органи та установи, банки, страхові компанії та інші суб'єкти реальних ринкових відносин почали концентрувати навколо себе «власні привілейовані оціночні структури», які в силу «певних корпоративних інтересів» намагалися завищувати або занижувати вартість того чи іншого майна (в залежності від ситуації), що і стало однією з причин ще більш катастрофічного розвитку нинішньої кризи в галузі оцінки. Потреба саме об’єктивної оцінки вимагає контролю звітів з оцінки. Проте здійснити навіть вибіркове рецензування звітів з боку державного регулятора без допомоги кваліфікованих оцінювачів, стало фізично неможливо.

 

У зв’язку з цим і виникла потреба в розробці Концепції розвитку оціночної діяльності в Україні. Всеукраїнська Асоціація Фахівців Оцінки пропонує винести на обговорення всієї оціночної спільноти таку Концепцію, щоб спільно зі всіма саморегулівними організаціями, регуляторами оцінки від держави та іншими зацікавленими особами прийняти її як своєрідну «дорожну карту» розвитку оціночної діяльності на ближчі 10 років.

 

 

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ КОНЦЕПЦІЇ

 

Дана Концепція ґрунтується на наступних основних принципах:

 

  • правової, методологічної та інформаційної єдності оціночної діяльності на всій території України;

 

  • конституційних гарантій дотримання прав власності;

 

  • конституційного права свободи вибору громадських об'єднань;

 

  • національної безпеки;

 

  • неминучого скорочення державного регулювання в сфері професійної незалежної оцінки, шляхом зменшення надлишкової опіки держави над професією та підвищення ролі її саморегулювання.

 

 

ОСНОВНІ СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ

НА СЕРЕДНЬОСТРОКОВИЙ ПЕРІОД

 

Основні стратегічні цілі та задачі державної політики полягають у наступному:

 

  • формування і розвиток цивілізованого саморегульованого ринку професійних оціночних послуг;

 

  • розробка, впровадження та підтримка єдиних правил добросовісної конкуренції на вітчизняному ринку оцінки;

 

  • вдосконалення системи підготовки та перепідготовки кадрів професійних оцінювачів;

 

  • уніфікація існуючої, формування та підтримка новітньої нормативно-правової бази оціночної діяльності як одного із стрижневих елементів національної економіки;

 

  • вдосконалення та оптимізація державного контролю за діяльністю оцінювачів;

 

  • створення системи громадського контролю за результатами роботи кожного окремого фахівця на ринку професійних оціночних послуг;

 

  • захист інтересів оціночної спільноти від непередбаченого законодавством втручання державних органів та посадових осіб;

 

  • забезпечення дієвого механізму еволюційного переходу від державної сертифікації (по суті – ліцензування) до саморегулювання оціночної діяльності.

 

 

ОСНОВНІ СТРАТЕГІЧНІ ЗАВДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ

НА СЕРЕДНЬОСТРОКОВИЙ ПЕРІОД

 

Для досягнення намічених цілей необхідно вирішити наступні завдання:

 

  • постійно удосконалювати нормативно-правову базу оціночної діяльності;

 

  • перейти до нового державного регулювання, створивши Національну комісію з оціночної діяльності;

 

  • створити постійно діючу Наглядову раду з питань оціночної діяльності;

 

  • затвердити на державному рівні Кодекс етики оцінювачів України;

 

  • розробити дієвий механізм ефективного контролю якості оціночних робіт;

 

  • відмінити сертифікат суб’єкта оціночної діяльності, вважаючи, як це і потрібно, суб’єктами оціночної діяльності всіх суб’єктів правовідносин у галузі оцінки: оцінювачів; суб’єктів господарювання – виконавців звітів з оцінки; органів державної влади, що наділені правом оцінювати об’єкти; споживачів оціночних послуг;

 

  • запровадити дієві ринкові механізми, які б унеможливили виникнення недобросовісної конкуренції, як між оцінювачами, так і між об'єднаннями оцінювачів;

 

  • забезпечити заходи з підтримки якості оціночних послуг, зокрема, за рахунок неухильного дотримання вимог Закону та Стандартів, а надалі, і підвищення вимог до оцінювачів за рахунок розробки та впровадження єдиної системи контролю якості оціночних послуг;

 

  • забезпечувати рівні умови роботи на вітчизняному ринку для українських та західних оцінювачів;

 

  • створити дієву систему досудового регулювання суперечок шляхом створення експертних рад і третейських судів;

 

  • здійснити перехід всіх сфер діяльності на ринкову вартість (податки, оренда державної та комунальної власності, контракти на надрокористування, оцінка інвестиційних проектів і т.д.);

 

  • розробити нормативно-правові акти, що регулюють взаємовідносини між оцінювачами та аудиторами, банками, страховими компаніями, фінансовими інститутами і т.д.;

 

  • створити систему інформаційного забезпечення оціночної діяльності та умови для організації наукових досліджень в галузі оцінки майна.

 

 

ПРОФІЛЬНИЙ ЗАКОН

 

Діючий нині Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» має стати більш простим, фаховим та демократичним, а також таким, що містить норми щодо делегування окремих функцій держави професійним саморегулівним організаціям. У ньому мають бути чітко визначені місця, а також розмежовані ролі, права та обов’язки держави, оціночної спільноти, громадськості та кінцевих споживачів оціночних послуг в питаннях ціноутворення та правового регулювання даного виду публічної діяльності.

 

Назва самого профільного закону повинна відповідати чинному законодавству, зокрема статті 190 Цивільного кодексу України, де сказано, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Правильною назвою профільного закону повинна стати наступна: Закон України «Про професійну оціночну діяльність в Україні», до речі, як і в інших країнах колишнього Радянського Союзу.

 

Процесу розробки, обговорення та впровадження нової редакції Закону України «Про професійну оціночну діяльність в Україні» має передувати широке суспільне обговорення основних завдань законодавчого регулювання такого виду бізнесу як оціночна діяльність. Нову редакцію профільного Закону України «Про професійну оціночну діяльність в Україні» доцільно розробляти паралельно із проектом Закону України «Про саморегулювання».

 

Законопроекти мають розроблятися та обговорюватися виключно інститутами громадського суспільства і лише після цього направлятися до державних органів для безпосереднього впровадження та виконання поставлених перед ними задач, а не навпаки, як це було протягом всього періоду незалежності нашої держави.

 

 

РЕГУЛЯТОР

 

Одночасне державне регулювання оціночної професії з боку Фонду державного майна України та Державного комітету земельних ресурсів (нині Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру) вже неодноразово доводило свою неефективність в силу, по-перше, наявності прямого конфлікту інтересів даних відомств по відношенню до оцінювачів та оцінюваного ними державного та комунального майна, по-друге, в силу «короткого терміну життя» чиновників у цих структурах, яке до того ж проходить в умовах постійної необхідності «захисту відомчих інтересів». Найсуттєвішим, що викликає недовіру інвесторів та всього суспільства до результатів оцінки є нинішня ситуація, коли регулятори незалежної оцінки в Україні є одночасно і замовниками, і рецензентами оцінки, а також продавцями (розпорядниками) оцінюваного майна.

 

У зв’язку з цим, найбільш раціональним виходом із даної ситуації вбачається передача функцій державного регулятора професійної оціночної діяльності до компетенції новоствореного державного органу – Національної комісії з оціночної діяльності, яка стане незалежною стороною між продавцями та покупцями, зокрема державного майна. Даний процес повинен проходити паралельно з реанімуванням Наглядової ради з питань оціночної діяльності, як повністю самостійного публічного громадського органу. До складу Наглядової ради входитимуть представники саморегулівних організацій оцінювачів України, нового регулятора в особі Національної комісії з оціночної діяльності, Фонду державного майна України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Національного банку України, Міністерства економічного розвитку та Міністерства фінансів України. За Міністерством юстиції України залишиться закріпленою функція державного регулятора тих представників оціночної спільноти, які працюють в системі державних установ судово-експертного забезпечення.

 

 

НАПРЯМИ ТА СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ ОЦІНКИ

 

Існуюча в нашій державі система поділу оціночної діяльності на окремі напрями та спеціалізації представляє собою певне міжнародне ноу-хау і вже давно не тільки не відповідає чинному законодавству України, але й подекуди просто суперечить здоровому глузду, оскільки відсутній чіткий поділ майна, що відноситься до тієї чи іншої спеціалізації.

 

У зв’язку з цим пропонується простий, логічний та водночас загальноприйнятий світовою оціночною спільнотою поділ за наступними напрямками:

 

  • Оцінка нерухомого майна.

 

  • Оцінка рухомого майна в матеріальній формі.

 

  • Оцінка майна та бізнесу.

 

При цьому третій напрям «Оцінка майна та бізнесу» може здобуватися лише тими фахівцями, які вже мають кваліфікацію у межах напрямів «Оцінка нерухомого майна» та «Оцінка рухомого майна в матеріальній формі». Напрям «Оцінка майна та бізнесу» дає дозвіл оцінювати будь-яке майно в матеріальній чи нематеріальній формі, будь-які права та бізнес.

 

Перехід до роботи за новими напрямами дозволить також провести повну переатестацію фахівців ринку та нарешті структурувати належним чином Єдиний реєстр оцінювачів України, перевівши його при цьому на виключно електронну форму ведення та моніторингу. Кожна зацікавлена особа зможе побачити в такому реєстрі чинність дозвільних документів кожного оцінювача.

 

 

НАВЧАННЯ ТА ДОПУСК ДО ПРОФЕСІЇ ОЦІНЮВАЧА

 

Держава в особі регулятора оціночної діяльності – Національної комісії з оціночної діяльності, опікується дотриманням єдності нормативно-правового та організаційного забезпечення оцінки майна, забезпеченням норм і рівня професійної підготовки оцінювачів, контролем за їх додержанням, забезпеченням ведення Єдиного державного реєстру оцінювачів України, становленням єдиних норм та правил оцінки в Україні, що базуються на міжнародних нормах та правилах. Навчальний процес оцінювачів реалізується самостійно або в навчальних закладах, які здійснюють підготовку оцінювачів за програмами, затвердженими Національною комісією з оціночної діяльності та Наглядовою радою з питань оціночної діяльності. Успішне складання претендентом підсумкового екзамену повинно бути єдиним критерієм доступу фахівця до професії. При цьому абсолютно не важливо, де і як даний претендент здобував свої знання та протягом якого часу.

 

Дводенний кваліфікаційний іспит повинен бути максимально прозорим, незалежним та очищеним від будь-якого потенційно можливого суб’єктивізму як зі сторони претендентів, так і зі сторони екзаменаторів. В перший день претендент має здати незалежне комп’ютерне тестування з основ законодавства, що регулює професійну оціночну діяльність. І лише у разі успішного проходження такого тестування претендент допускається до наступного етапу – другого дня кваліфікаційного екзамену, протягом якого претендент впродовж 2-3 годин пише деперсоніфіковану письмову роботу, яка повністю розкриває його вміння та навички щодо практичного застосування набутих знань в межах конкретного напряму оцінки. Письмова робота оцінюється екзаменаційною комісією і у разі позитивної оцінки претендент набуває фах оцінювача.

 

У разі негативного результату щодо здачі іспиту за підсумками другого кваліфікаційного дня, претендент має право в будь-який час знову перездати другий етап кваліфікаційного іспиту або звернутися з апеляційною скаргою щодо необхідності перегляду відповідною комісією його попередньої письмової роботи.

 

Вичерпний перелік теоретичних питань першого дня кваліфікаційного іспиту та перелік основних завдань другого дня кваліфікаційного іспиту повинні бути актуальними і знаходитися у відкритому доступі для потенційних претендентів на здобуття професії шляхом публікації на сторінках офіційних сайтів в мережі інтернет.

 

 

ДЕРЕГУЛЯЦІЯ ОЦІНОЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Із чинного законодавства повинно бути виключене поняття «суб’єкта оціночної діяльності» в його нинішньому розумінні. Натомість необхідно встановити, що оцінювач – це виключно фізична особа, яка несе особисту відповідальність за недостовірну оцінку. Оціночна компанія, що уклала договір із замовником відповідно до законодавства несе відповідальність лише за неналежне виконання договору, але персональну відповідальність за результати самої оцінки повинен нести виключно оцінювач, що підписав звіт.

 

Єдиний реєстр оцінювачів України має бути публічний та відкритий. Зміни до реєстру мають вноситися регулярно та оперативно. Всі витяги із реєстру надаються в електронній формі, за необхідності можуть бути роздрукованими.

 

 

The-concept-of-valuation-activities-in-Ukraine-2016-2025-02

 

 

В Україні повинен почати функціонувати дієвий механізм Наглядової ради з питань оціночної діяльності, як повністю самостійного публічного громадського органу, до складу якого входитимуть представники саморегулівних організацій оцінювачів України, нового регулятора в особі Національної комісії з оціночної діяльності, Фонду державного майна України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Національного банку України, Міністерства економічного розвитку та Міністерства фінансів України.

 

Для скорочення витрат і оперативності, повинна бути впроваджена ефективна система електронного документообігу та електронного підпису, яка дозволить реалізувати на практиці можливість використання електронної форми звітів про оцінку майна.

 

 

ПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ З ОЦІНКИ

 

Для того щоб займатися практичною діяльністю, оцінювач повинен стати членом однієї із саморегулівних організацій оцінювачів України, яка і буде відповідальною у подальшому за безперервний поточний контроль діяльності даного фахівця на ринку оціночних послуг, регулярно забезпечуватиме його всіма необхідними інформаційними та методичними матеріалами, а також контролюватиме процес проходження ним підвищення кваліфікації.

 

 

ПІДВИЩЕНЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ОЦІНЮВАЧІВ

 

Кожен оцінювач зобов'язаний регулярно підвищувати свою кваліфікацію на базі тієї саморегулівної організації, членом якої він виступає. Підвищення кваліфікації проводиться за ініціативою оцінювача або в обов'язковому порядку. В обов'язковому порядку повинні підвищувати свою кваліфікацію або підтверджувати її рівень:

 

  • Оцінювач нерухомого та/або рухомого майна – не рідше одного разу на три роки;

 

  • Оцінювач майна та бізнесу – не рідше одного разу на п’ять років.

 

Загальний порядок та форми проведення підвищення кваліфікації оцінювачів затверджуються спільно Національною комісією з оціночної діяльності та Наглядовою радою з питань оціночної діяльності і є єдиними для всіх саморегулівних організацій оцінювачів України.

 

 

ОЦІНЮВАЧ ТА ЙОГО МІСЦЕ В СИСТЕМІ САМОРЕГУЛЮВАННЯ

 

Кожна особа має право власного вільного вибору, в яку саморегулівну організацію оцінювачів України йому вступати. Цей конституційний принцип права вибору, створить конкуренцію між саморегулівними організаціями оцінювачів і сприятиме постійному підвищенню рівня надання послуг для своїх членів зі сторони цих організацій.

 

У своїй діяльності кожна саморегулівна організація оцінювачів України керується Кодексом етики оцінювачів України, своїм власним Статутом та іншими організаційними документами (положенням про членство, положенням про експертну раду, положенням про внутрішню сертифікацію, регламентом роботи тощо). Після вступу до організації кожен оцінювач зберігає самостійність у межах своєї компетенції та приймає на себе зобов’язання дотримуватись вимог Статуту та рішень керівних органів.

 

 

СТАНДАРТИ ОЦІНКИ

 

Кожна саморегулівна організація оцінювачів України може розробляти свої стандарти. Всі вони повинні відповідати Міжнародним і Національним стандартам оцінки. Відмінність в них може полягати у встановленні більш жорстких вимог до якості і точності оцінки, тобто у величині варіації вартості отриманої різними підходами, і навіть, різними оцінювачами. Але щоб підвищити однаковість результатів, стандарт повинен містити різні довідкові матеріали і детально розроблені методики розрахунків.

 

Враховуючи той факт, що загальновизнані Міжнародні стандарти оцінки (МСО) постійно оновлюються Міжнародним комітетом з питань оцінки (IVSC) кожні два роки, для динамічності розвитку оцінки в Україні для всіх оцінювачів незалежно від їх приналежності до саморегулівної організації слід за базові стандарти взяти Міжнародні стандарти оцінки (МСО). Особливості української оцінки повинні бути винесені в окремий документ (застосування Міжнародних стандартів), який повинен розглядатися як невід’ємне доповнення до Міжнародних стандартів і затверджуватись спільно Національною комісією з оціночної діяльності та Наглядовою радою з питань оціночної діяльності.

 

 

МЕТОДОЛОГІЧНЕ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНКИ

 

Процес оцінки вартості будь-якого майна пов'язаний з проведенням аналізу великих масивів інформації. Основні поточні витрати при проведенні конкретних оцінок пов'язані з пошуком і обробкою різної інформації, необхідної для реалізації мети оцінки. Тому розвиток методологічного та інформаційного забезпечення роботи оцінювачів є одним з найважливіших факторів успішної реалізації перспективної мети даної Концепції. В цьому напрямку необхідно розвивати інформаційні технології в оцінці, інформувати оцінювачів і суспільство про особливості ціноутворення на майно та бізнес, зокрема, шляхом розробки та впровадження уніфікованих електронних баз даних.

 

Розвиток оціночної діяльності пов'язаний з проведенням наукових і методологічних досліджень. У якості першочергових завдань таких досліджень в області оціночної діяльності розглядається розробка наступних напрямків:

 

  • вдосконалення методології та системи визначення відновної вартості об'єктів нерухомості з урахуванням поточних цін і розцінок;

 

  • розвиток методології та нормативної бази визначення середніх строків корисного використання об'єктів основних засобів;

 

  • застосування методів математичної статистки стосовно завдань оцінки;

 

  • вдосконалення методів розрахунку ризиків при аналізі прибутковості об'єктів оцінки;

 

  • розвиток методик розрахунку збитку при стихійних лихах і техногенних аваріях;

 

  • визначення основних методологічних принципів оцінки природних ресурсів. 

 

 

МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ

 

Дана Концепція передбачає розвиток оціночної діяльності на майбутні 10 років, визначає основні напрями і завдання, виконання яких покладається на широке коло учасників. Для реалізації цих цілей передбачається:

 

  • з урахуванням перспективи розвитку оціночної діяльності розробити Програму з реалізації даної Концепції;

 

  • через прийняття нормативно-правових документів налагодити спільну роботу оціночної спільноти та державних органів для реалізації Концепції;

 

  • вести постійну роботу з удосконалення законодавчої, нормативно-правової бази в галузі оціночної діяльності;

 

  • забезпечити обмін міжнародним досвідом роботи у сфері оцінки майна;

 

  • визначити джерела фінансування для виконання окремих положень Концепції.