NEW PROVISIONS IN DRAFT LAW 13435-1 ON PROPERTY VALUATION
May 25, 2026
The Verkhovna Rada of Ukraine has registered draft law № 13435-1, which proposes a comprehensive update of the system of property valuation and professional assessment of activities. The document provides approaches to regulating the work of new appraisers, the introduction of modern national standards and adaptation to international and European valuation norms. Particular attention is paid to the independence of the appraiser's professional judgment, the activities of self-regulatory organizations and quality control of valuation services. The article collects key provisions of the draft law that may significantly affect the real estate market, land valuation, the financial sector and the sphere of professional valuation in Ukraine.
У Верховній Раді України 21.05.2026 р. зареєстровано новий проект Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» під номером 13435-1, яким автори пропонують впровадити нову систему оціночної діяльності в Україні.
Новий законопроект, як вказано в Ст.1, покликаний стати фундаментом для правових, організаційних, інституційних та професійних засади оцінки майна, майнових прав, інших прав та законних інтересів, зобов’язань, збитків, шкоди, втрат та інших економічно вимірюваних інтересів, щодо яких відповідно до закону, договору, рішення суду, акта органу державної влади або органу місцевого самоврядування, стандартів оцінки чи завдання з оцінки може формуватися професійне судження про вартість.
Текст законопроекту дуже об’ємний, тому дамо стислий витяг з нього з наголосом на ключові, на наш погляд, положення законопроекту, які не узгоджуються з положеннями законопроекту, відомого як законопроект Олексія Мовчана під номером 13435. При цьому ми не аналізуємо корисність чи відсутність такої положень законопроекту 13435-1 як і їх невідповідність положенням законопроекту 13435, що активно обговорювався протягом тривалого часу. Послідовно і детально можна ознайомитись з повним текстом законопроекту за посиланням.
Основними положеннями законопроекту 13435-1, на наш погляд, є такі:
1. Оцінка майна у розумінні цього Закону є професійною діяльністю, результатом якої є незалежне, компетентне, обґрунтоване та належно документоване професійне судження оцінювача про вартість відповідного об’єкта оцінки для визначеної мети, на визначену дату оцінки та з урахуванням застосовної бази вартості. (п.3 С.1)
2. У випадках, коли оцінка проводиться у сферах, щодо яких законом встановлено спеціальне регулювання, положення цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей такого спеціального регулювання. Спеціальні правила не можуть тлумачитися як такі, що скасовують вимоги до незалежності оцінювача, його компетентності, добросовісності, належної обачності, обґрунтованості професійного судження, розкриття істотних припущень та уникнення конфлікту інтересів, крім випадків, прямо визначених законом. (п.4 Ст.2)
3. Цей Закон не регулює: (п.2 Ст.3)
Визначення податкової бази, податкових зобов’язань, податкової вартості, митної вартості, нормативних, індикативних, довідкових, розрахункових або інших показників, що застосовуються для справляння податків, зборів, митних платежів чи інших обов’язкових платежів, крім випадків проведення професійної оцінки майна, прямо передбачених законом;
Розрахункові судження, резерви, забезпечення, переоцінки, тести на зменшення корисності, актуарні, фінансово-аналітичні або управлінські розрахунки, що здійснюються суб’єктами господарювання самостійно відповідно до законодавства про бухгалтерський облік, фінансову звітність, аудит, банківське, страхове чи інше спеціальне регулювання, якщо для їх здійснення законом або завданням не передбачено проведення професійної оцінки майна;
4. Національні стандарти оцінки, інші нормативно-правові акти з питань оцінки майна, методики, порядки, положення, вимоги до звітів про оцінку майна, рецензування, професійної підготовки, безперервного професійного розвитку, ведення реєстрів та інформаційної взаємодії у сфері оцінки майна приймаються виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом та іншими законами України. (п.4 Ст.4)
Національні стандарти оцінки встановлюють обов’язкові вимоги до завдання з оцінки, баз вартості, підходів і методів оцінки, даних та вхідної інформації, моделей оцінки, документування, змісту і форми звіту про оцінку майна, рецензування та інших професійних процедур, необхідних для формування незалежного, компетентного, обґрунтованого і належно документованого професійного судження про вартість. (п.5 Ст.4)
Національні стандарти оцінки розробляються, затверджуються, переглядаються та застосовуються з урахуванням положень Міжнародних стандартів оцінки (International Valuation Standards, IVS), що розробляються та оприлюднюються Міжнародною радою зі стандартів оцінки (International Valuation Standards Council, IVSC), а також Європейських стандартів оцінки (European Valuation Standards, EVS), що розробляються та оприлюднюються Європейською групою асоціацій оцінювачів (The European Group of Valuers’ Associations, TEGoVA), у їх актуальних офіційних редакціях, у частині, що не суперечить Конституції України, законам України, міжнародним договорам України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та правовій природі оцінки майна як незалежного, компетентного, обґрунтованого і належно документованого професійного судження про вартість. (п.6 Ст.4)
У разі розбіжності між положеннями підзаконного нормативно-правового акта з питань оцінки майна та положеннями цього Закону застосовуються положення цього Закону. У разі розбіжності між положеннями національного стандарту оцінки та положеннями спеціального закону України застосовуються положення спеціального закону України в межах предмета його регулювання, якщо інше прямо не встановлено законом. (п.7 Ст.4)
Акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, а також документи професійних організацій, саморегулівних організацій оцінювачів, навчальних провайдерів, адміністраторів інформаційних систем або інших осіб не можуть встановлювати додаткові обов’язки, обмеження, заборони, підстави відповідальності, кваліфікаційні вимоги, вимоги до звіту про оцінку майна, рецензування, доступу до професії, реєстрації звітів чи використання результатів оцінки, якщо такі обов’язки, обмеження, заборони, підстави відповідальності або вимоги прямо не передбачені законом чи нормативноправовим актом, прийнятим на виконання цього Закону. (п.8 Ст.4)
5. Незалежна оцінка майна – оцінка майна, що проводиться оцінювачем відповідної спеціалізації самостійно або у складі суб’єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону, стандартів оцінки та завдання з оцінки і завершується складенням звіту про оцінку майна; (п.1 С.5)
Оцінювач – фізична особа, яка має необхідні знання, компетентність, навички і досвід для проведення оцінки майна за відповідною спеціалізацією, отримала кваліфікаційне свідоцтво оцінювача та відомості про яку внесені до Державного реєстру оцінювачів; (п.1 Ст.5)
Суб’єкт оціночної діяльності – юридична особа незалежно від організаційноправової форми або фізична особа – підприємець, які організовують проведення оцінки майна оцінювачами відповідної спеціалізації на підставі договору, закону або іншої законної підстави; (п.1 С.5)
Оцінка майна – процес визначення вартості об’єкта оцінки або розміру збитків у вартісному виразі для визначеної мети, на визначену дату оцінки, за відповідною базою вартості, із застосуванням стандартів оцінки, належних підходів і методів оцінки, вихідних даних, припущень та професійного судження оцінювача, результатом якого є звіт про оцінку майна або інший документ, прямо передбачений законом; (п.1 Ст.5)
Рецензія на звіт про оцінку майна – документ, складений рецензентом за результатами професійної перевірки звіту про оцінку майна, який містить висновок щодо відповідності такого звіту вимогам цього Закону, стандартів оцінки, завдання з оцінки, вимог до обсягу робіт, застосування вихідних даних, підходів, методів, припущень, обмежувальних умов та обґрунтованості професійного судження оцінювача в межах предмета рецензування; (п.1 Ст.5)
Ринкова вартість – очікувана грошова сума, за яку на дату оцінки міг би відбутися обмін активу чи зобов’язання між заінтересованим покупцем та заінтересованим продавцем, які не є пов’язаними особами, після належного маркетингу, за умови що кожна зі сторін діяла обізнано, розсудливо та без примусу; (п.1 Ст.5)
Саморегулівна організація оцінювачів – громадська організація, яка відповідає вимогам цього Закону, об’єднує оцінювачів на засадах добровільного членства, внесена до Державного реєстру саморегулівних організацій оцінювачів та здійснює професійне саморегулювання у сфері оцінки майна в межах, визначених законом; (п.1 Ст.5)
6. Земельна ділянка для цілей професійної оцінки майна розглядається як об’єкт нерухомого майна та може оцінюватися окремо або разом із розташованими на ній будівлями, спорудами, іншими об’єктами нерухомого майна, поліпшеннями, інженерною інфраструктурою, природними ресурсами, речовими правами, обмеженнями, обтяженнями та іншими інтересами, якщо це відповідає меті оцінки, завданню з оцінки, правовому режиму відповідного об’єкта та застосовній базі вартості. (п.3 Ст.7)
Оцінка земельної ділянки, у тому числі земельної ділянки з розташованими на ній будівлями, спорудами, іншими об’єктами нерухомого майна, поліпшеннями, інженерною інфраструктурою, природними ресурсами, речовими правами, обмеженнями, обтяженнями та іншими інтересами, проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку земель», цього Закону, національних стандартів оцінки, а у випадках, визначених законом, договором або завданням з оцінки, – також із застосуванням Міжнародних стандартів оцінки та Європейських стандартів оцінки. (п.3 Ст.7)
7. Для цілей цього Закону застосовуються такі бази вартості: (п.9 Ст.8)
- ринкова вартість;
- справедлива вартість;
- інвестиційна вартість;
- синергетична вартість;
- ліквідаційна вартість;
- спеціальна вартість;
- страхова вартість;
- вартість для цілей забезпечення виконання зобов’язань;
- вартість для цілей фінансової звітності;
- вартість для цілей оподаткування у випадках, прямо визначених законом;
- вартість для цілей відшкодування збитків, шкоди або втрат;
- інші бази вартості, передбачені законом, національними стандартами оцінки, Міжнародними стандартами оцінки, Європейськими стандартами оцінки, договором або завданням з оцінки, якщо їх застосування не суперечить законодавству України.
8. Професійною оціночною діяльністю є незалежна професійна діяльність оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності, що здійснюється відповідно до цього Закону, стандартів оцінки, правил професійної етики та завдання з оцінки з метою формування, документування, перевірки, рецензування або професійного аналізу судження про вартість об’єкта оцінки. (п.1 Ст.10)
Професійна оціночна діяльність здійснюється оцінювачем особисто у межах його кваліфікації, спеціалізації, професійної компетентності та права на провадження такої діяльності. Оцінювач не має права приймати або виконувати завдання з оцінки, якщо він не має необхідної компетентності, необхідних знань, компетенції, навичок, доступу до достатніх вихідних даних або можливості виконати обсяг робіт, необхідний для формування обґрунтованого професійного судження про вартість. (п.3 Ст.10)
Суб’єктом оціночної діяльності є фізична особа – підприємець або юридична особа, яка відповідає вимогам цього Закону та забезпечує організаційні, договірні, інформаційні, технічні і професійні умови для здійснення оцінювачем професійної оціночної діяльності. (п.4 Ст.10)
Суб’єкт оціночної діяльності не має права втручатися у професійне судження оцінювача, вимагати від нього визначення заздалегідь встановленої вартості, змінювати зміст звіту про оцінку майна без згоди оцінювача, підпис якого міститься у такому звіті, або обмежувати оцінювача у виконанні обов’язків, передбачених цим Законом, стандартами оцінки та правилами професійної етики. (п.5 Ст.10)
Професійна оціночна діяльність не є адміністративною, дозвільною, контрольною, наглядовою, реєстраційною, статистичною, кадастровою, фіскальною, бухгалтерською, аудиторською, технічною, землевпорядною, судово-експертною або іншою спеціальною діяльністю, якщо інше прямо не встановлено законом. Здійснення оцінювачем професійної оціночної діяльності не надає йому повноважень органу державної влади, органу місцевого самоврядування, суду, державного реєстратора, нотаріуса, аудитора, судового експерта, арбітражного керуючого, інженера,землевпорядника чи іншого суб’єкта спеціальної компетенції. (п.8 Ст.10)
Професійна оціночна діяльність здійснюється на підставі договору на проведення оцінки майна, закону, рішення суду, адміністративного акта або іншої правомірної підстави, що визначає мету оцінки, об’єкт оцінки, замовника оцінки, обсяг робіт, базу вартості, дату оцінки, ідентифікованих користувачів та умови використання результату оцінки. (п.10 Ст.10)
Результатом професійної оціночної діяльності з проведення оцінки майна є звіт про оцінку майна, якщо інша форма документа не передбачена законом для окремої мети оцінки. Результатом рецензування є рецензія на звіт про оцінку майна. (п.11 Ст.10)
Звіт про оцінку майна та рецензія на звіт про оцінку майна є документами професійної оціночної діяльності. Вони не є адміністративними актами, дозвільними документами, правовстановлюючими документами, документами державної реєстрації прав, аудиторськими звітами, висновками судового експерта або гарантією настання будь-якого майбутнього економічного чи юридичного результату, якщо інше прямо не встановлено законом. (п.12 Ст.10)
Професійна оціночна діяльність щодо майна, прав, інтересів, зобов’язань, збитків, шкоди або втрат, які належать до спеціально врегульованих сфер, здійснюється з урахуванням вимог відповідного спеціального законодавства. Такі вимоги застосовуються лише в межах визначеної законом спеціальної мети та не можуть тлумачитися як підстава для втручання у незалежне професійне судження оцінювача про вартість. (п.13 Ст.10)
9. Національні стандарти оцінки майна є обов’язковими нормативноправовими актами, що встановлюють професійні вимоги до проведення оцінки майна, складення звіту про оцінку майна, рецензування звітів про оцінку майна та забезпечення якості професійної оціночної діяльності. (п.1 Ст.13)
Національні стандарти оцінки майна затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням Національної ради з питань оціночної діяльності. (п.2 Ст.13)
Національні стандарти оцінки майна розробляються з урахуванням міжнародних та європейських стандартів оцінки, положень цього Закону, спеціального законодавства, правової системи України, потреб цивільного обороту, фінансового сектору, судових процедур, приватизації, оренди, банкрутства, виконавчого провадження, відшкодування шкоди. (п.3 Ст.13)
Національні стандарти оцінки майна є обов’язковими для оцінювачів, суб’єктів оціночної діяльності, рецензентів, саморегулівних організацій оцінювачів, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших осіб у випадках, коли вони проводять, замовляють, використовують, перевіряють або рецензують оцінку майна відповідно до цього Закону. (п.10 Ст.13)
10. Розроблення проєкту національного стандарту оцінки майна або змін до нього забезпечує Національна рада з питань оціночної діяльності. (п.2 Ст.14)
Для підготовки проєкту національного стандарту оцінки майна Національна рада з питань оціночної діяльності утворює робочу групу, до складу якої включаються оцінювачі відповідних спеціалізацій, представники саморегулівних організацій оцінювачів, органів державної влади у межах їх компетенції, наукових установ, закладів освіти та користувачів результатів оцінки. (п.3 Ст.14)
11. Міжнародні стандарти оцінки та Європейські стандарти оцінки можуть застосовуватися в Україні у випадках, визначених цим Законом, іншими законами України, національними стандартами оцінки майна, договором на проведення оцінки майна або завданням з оцінки. (п.1 Ст.15)
Безпосереднє застосування Міжнародних стандартів оцінки або Європейських стандартів оцінки як обов’язкових професійних вимог в Україні допускається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, прийнятого за поданням Національної ради з питань оціночної діяльності. (п.2. Ст.15)
Безпосереднє застосування Міжнародних стандартів оцінки або Європейських стандартів оцінки в Україні допускається лише за умови наявності офіційного перекладу українською мовою, схваленого Національною радою з питань оціночної діяльності, та дотримання прав інтелектуальної власності на відповідні стандарти. (п.4.Ст.15)
12. Спеціально уповноваженим органом з питань державного регулювання оціночної діяльності є визначений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності. (п.1.Ст.21)
Спеціально уповноважений орган з питань державного регулювання оціночної діяльності здійснює загальне державне регулювання професійної оціночної діяльності в межах повноважень, визначених цим Законом та іншими законами України. (п.2.Ст.21)
Спеціально уповноважений орган з питань державного регулювання оціночної діяльності не здійснює спеціальне регулювання оцінки майна у сферах, віднесених законом до повноважень інших органів державної влади, зокрема у сферах оцінки земель, судової експертизи, приватизації, банківської діяльності, ринків капіталу, охорони культурної спадщини, оподаткування, виконавчого провадження, банкрутства та інших спеціально врегульованих сферах. (п.3.Ст.21)
13. Спеціально уповноважений орган з питань державного регулювання оціночної діяльності відповідно до цього Закону здійснює повноваження, спрямовані на організаційне, нормативне, інформаційне та координаційне забезпечення функціонування системи професійної оціночної діяльності. (п.1.Ст.22)
Державний нагляд не може здійснюватися у формі загальних перевірок професійної діяльності оцінювача або суб’єкта оціночної діяльності, витребування невизначеного кола звітів про оцінку майна, втручання у зміст професійного судження оцінювача, адміністративного перегляду вартості або встановлення іншого результату оцінки майна. (п.5.Ст.22)
Спеціально уповноважений орган з питань державного регулювання оціночної діяльності під час здійснення своїх повноважень не має права: (п.1.Ст.22)
- втручатися у професійне судження оцінювача про вартість;
- встановлювати наперед визначений результат оцінки майна;
- вимагати від оцінювача зміни результату оцінки майна, припущень, підходів, методів або висновків, крім випадків виправлення технічних помилок у порядку, визначеному законом;
- здійснювати рецензування звіту про оцінку майна замість рецензента або органу, уповноваженого на це законом;
- визнавати звіт про оцінку майна належним або неналежним поза процедурою, прямо визначеною законом;
- встановлювати додаткові вимоги до оцінювачів, суб’єктів оціночної діяльності, звітів про оцінку майна, рецензування, професійної підготовки, доступу до реєстрів або провадження професійної оціночної діяльності, якщо такі вимоги не передбачені законом або прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актом;
- обмежувати право оцінювача на професійну оціночну діяльність інакше як на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
14. Національна рада з питань оціночної діяльності є постійно діючим колегіальним органом професійно-публічного врядування у сфері оцінки майна, що утворюється при спеціально уповноваженому органі з питань державного регулювання оціночної діяльності. (п.1.Ст.30)
Національна рада з питань оціночної діяльності забезпечує участь саморегулівних організацій оцінювачів, органів державної влади та державних органів, до повноважень яких належать питання використання результатів оцінки майна, у формуванні професійної політики у сфері оцінки майна. (п.2.Ст.30)
Національна рада з питань оціночної діяльності діє на засадах законності, професійної незалежності, колегіальності, відкритості, пропорційного і 65 збалансованого представництва, недопущення монополізації професійного впливу, рівного ставлення до саморегулівних організацій оцінювачів, запобігання конфлікту інтересів та невтручання у професійне судження оцінювача про вартість. (п.3.Ст.30)
Національна рада з питань оціночної діяльності не є органом державної влади, не здійснює державний нагляд, не проводить рецензування конкретних звітів про оцінку майна, не розглядає індивідуальні спори щодо результатів оцінки майна та не приймає індивідуальних адміністративних актів, крім випадків, прямо визначених цим Законом. (п.4.Ст.30)
Утворення Національної ради з питань оціночної діяльності при спеціально уповноваженому органі з питань державного регулювання оціночної діяльності не надає такому органу права втручатися у діяльність Національної ради, визначати зміст її рішень, змінювати її висновки, впливати на членів Національної ради або перешкоджати здійсненню ними повноважень. (п.5.Ст.30)
Організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Національної ради з питань оціночної діяльності здійснює спеціально уповноважений орган з питань державного регулювання оціночної діяльності без втручання у зміст рішень, висновків, рекомендацій та інших актів Національної ради. (п.6.Ст.30)
15. Саморегулівною організацією оцінювачів є громадська організація, утворена та зареєстрована відповідно до Закону України «Про громадські об’єднання», яка відповідає вимогам цього Закону, має неприбутковий статус, об’єднує оцінювачів на засадах добровільного членства та здійснює професійне саморегулювання у сфері оцінки майна. (п.1.Ст.33)
Громадська організація набуває статусу саморегулівної організації оцінювачів з дня внесення спеціально уповноваженим органом з питань державного регулювання оціночної діяльності відомостей про неї до Реєстру саморегулівних організацій оцінювачів на підставі рішення про визнання її статусу саморегулівної організації оцінювачів. (п.2.Ст.33)
Статус саморегулівної організації оцінювачів визнається спеціально уповноваженим органом з питань державного регулювання оціночної діяльності у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону. Такий порядок повинен передбачати виключний перелік документів, що подаються громадською організацією для визнання її статусу саморегулівної організації оцінювачів, строки їх розгляду, підстави для залишення заяви без руху, підстави для відмови у визнанні статусу, порядок внесення відомостей до Реєстру саморегулівних організацій оцінювачів та порядок оскарження рішення, дії чи бездіяльності спеціально уповноваженого органу. (п.3.Ст.33)
Статус саморегулівної організації оцінювачів може набути громадська організація, яка відповідає таким вимогам: (п.4.Ст.33)
- має статус юридичної особи;
- має неприбутковий статус відповідно до закону;
- об’єднує не менш як двісті членів; не менш як дев’яносто відсотків її членів є оцінювачами, внесеними до Державного реєстру оцінювачів;
- має затверджений статут, що відповідає цьому Закону та Закону України «Про громадські об’єднання»;
- має затверджені правила професійної етики, внутрішнього контролю якості, розгляду скарг і дисциплінарного провадження щодо своїх членів; забезпечує ведення обліку членів, їх спеціалізацій, професійного розвитку та застосованих до них заходів професійного впливу; має органи управління, контролю, професійної етики та внутрішнього контролю якості, порядок формування і діяльності яких визначено статутом;
- забезпечує відкритість відомостей про свою діяльність у порядку, визначеному цим Законом; не має на меті одержання прибутку та не розподіляє доходи або майно між засновниками, членами, посадовими особами чи пов’язаними з ними особами, крім випадків, передбачених законом.
Оцінювач може бути членом лише однієї саморегулівної організації оцінювачів. Вступ оцінювача до іншої саморегулівної організації оцінювачів допускається лише після припинення його членства у попередній саморегулівній організації оцінювачів. (п.5.Ст.33)
Членство оцінювача у саморегулівній організації оцінювачів є добровільним. Відмова у прийнятті оцінювача до саморегулівної організації оцінювачів допускається лише з підстав, прямо передбачених її статутом, якщо такі підстави є об’єктивними, недискримінаційними та не суперечать цьому Закону. (п.6.Ст.33)
Саморегулівна організація оцінювачів не має права встановлювати умови членства, розміри внесків, внутрішні процедури або інші вимоги, що мають на меті чи наслідком необґрунтоване обмеження доступу оцінювачів до професійного самоврядування, дискримінацію оцінювачів за спеціалізацією, місцем проживання, формою здійснення професійної діяльності або належністю до іншої професійної спільноти. (п.7.Ст.33)
16. Огляд об’єкта оцінки проводиться у випадках, коли це необхідно для його ідентифікації, встановлення фактичного стану, характеристик, складу, комплектності, умов використання, наявних поліпшень, пошкоджень, обмежень або інших обставин, що можуть впливати на вартість. (п.1.Ст.43)
Огляд об’єкта оцінки може бути фізичним, документальним або дистанційним залежно від виду об’єкта оцінки, мети оцінки, бази вартості, обсягу дослідження, доступності майна, характеру вихідних даних та вимог стандартів оцінки. (п.2.Ст.43)
Оцінювач має право не проводити фізичний огляд об’єкта оцінки, якщо такий огляд не є необхідним для визначеної мети оцінки, неможливий, істотно обмежений, небезпечний, економічно непропорційний або якщо достатня інформація про об’єкт оцінки може бути отримана шляхом документального чи дистанційного огляду. (п.9.Ст.43)
17. Професійна оціночна діяльність здійснюється оцінювачем у межах спеціалізації, за якою він набув професійну кваліфікацію та відомості про яку внесено до Державного реєстру оцінювачів. (п.1.Ст.52)
У сфері оцінки майна встановлюються такі спеціалізації: (п.2.Ст.52)
- оцінка об’єктів нерухомого майна та прав на них;
- оцінка рухомого майна;
- оцінка бізнесу, інтересів у бізнесі, фінансових інструментів та нематеріальних активів, у тому числі прав на об’єкти інтелектуальної власності.
Спеціалізація з оцінки об’єктів нерухомого майна та прав на них охоплює оцінку земельних ділянок, будівель, споруд, приміщень, об’єктів незавершеного будівництва, інженерної інфраструктури, земельних поліпшень, речових прав, обмежень, обтяжень та інших інтересів щодо нерухомого майна. (п.3.Ст.52)
Оцінка земельних ділянок, у тому числі земельних ділянок із розташованими на них будівлями, спорудами, іншими об’єктами нерухомого майна, земельними поліпшеннями, природними ресурсами, речовими правами, обмеженнями, обтяженнями та іншими інтересами, проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку земель», цього Закону та стандартів оцінки. (п.4.Ст.52)
Оцінювачі, які мають чинну кваліфікацію з експертної грошової оцінки земельних ділянок, у тому числі земельних ділянок із розташованими на них об’єктами нерухомого майна, прирівнюються до оцінювачів за спеціалізацією з оцінки об’єктів нерухомого майна та прав на них. (п.5.Ст.52)
Відомості про оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок вносяться до Державного реєстру оцінювачів у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок без повторного складення кваліфікаційного іспиту. (п.6.Ст.52)
18. Особа, яка склала кваліфікаційний іспит оцінювача майна, до внесення відомостей про неї до Державного реєстру оцінювачів приймає присягу оцінювача майна. (п.1.Ст.56)
Присяга оцінювача майна приймається один раз. Набуття оцінювачем додаткової спеціалізації не потребує повторного прийняття присяги. (п.2.Ст.56)
19. Суб’єктом оціночної діяльності є юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, які організовують проведення оцінки майна оцінювачами відповідної спеціалізації на підставі договору, закону або іншої законної підстави. (п.1.Ст.64)
Провадження діяльності суб’єкта оціночної діяльності не потребує отримання сертифіката, дозволу, ліцензії, свідоцтва про право на провадження оціночної діяльності або іншого документа дозвільного характеру, якщо інше прямо не встановлено законом. (п.2.Ст.64)
Суб’єкт оціночної діяльності організовує укладення та виконання договорів на проведення оцінки майна, залучення оцінювачів відповідної спеціалізації, передання оцінювачу документів і відомостей, отриманих від замовника оцінки, дотримання строків виконання договору, збереження звітів про оцінку майна та робочої документації у випадках, коли такий обов’язок покладено на нього законом або договором, а також захист інформації з обмеженим доступом. (п.3.Ст.64)
Суб’єкт оціночної діяльності не формує професійного судження про вартість замість оцінювача. Професійне судження про вартість формується і підписується оцінювачем особисто. (п.4.Ст.64)
20. РОЗДІЛ IX. СПЕЦІАЛЬНІ РЕЖИМИ ОЦІНКИ МАЙНА
Ст.75. Особливості оцінки нерухомого майна
Ст. 76. Особливості оцінки майна під час проведення судової експертизи
Ст. 77. Особливості оцінки майна у приватизації, оренді та відчуженні державного і комунального майна
Ст. 78. Особливості оцінки культурних цінностей
Ст. 79. Особливості оцінки у банківській та фінансовій сфері
Ст. 80. Особливості оцінки на ринках капіталу та організованих товарних ринках
Ст. 81. Особливості оцінки збитків, шкоди, втрат та упущеної вигоди
Ст. 82. Особливості оцінки для цілей фінансової звітності
Ст. 83. Особливості оцінки у процедурах банкрутства, виконавчого провадження та примусового продажу майна
Ст. 84. Особливості оцінки для страхування та відшкодування шкоди
21. РОЗДІЛ X. КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ, НАГЛЯД ТА ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Ст. 85. Контроль якості оціночної діяльності
Ст. 86. Державний нагляд у сфері оцінки майна
Ст. 87. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія оцінювачів майна
Ст. 88. Формування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів майна
Ст. 89. Дисциплінарний проступок оцінювача майна
Ст. 90. Дисциплінарне провадження
Ст. 91. Види дисциплінарних стягнень
Ст. 92. Апеляційний перегляд дисциплінарних рішень
Ст.93. Некваліфікована оцінка майна
Ст. 94. Відповідальність за порушення присяги оцінювача майна
22. РОЗДІЛ XI. ОСКАРЖЕННЯ, СПОРИ ТА ЗАХИСТ ПРАВ У СФЕРІ ОЦІНКИ МАЙНА
Ст. 95. Оскарження результатів оцінки майна
Ст. 96. Професійне врегулювання спорів щодо оцінки майна
Ст. 97. Судовий захист прав у сфері оцінки майна
Ст. 98. Використання звіту про оцінку майна як доказу
23. РОЗДІЛ XII. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ТА ВИЗНАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ
Ст. 99. Міжнародне співробітництво у сфері оцінки майна
Ст. 100. Визнання професійної кваліфікації оцінювачів, набутої в інших державах
Ст. 101. Транскордонна оцінка майна
24. РОЗДІЛ XIII. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності через один рік з дня, наступного за днем його опублікування, крім цього розділу, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
2. Протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом спеціально уповноваженим органом з питань державного регулювання оціночної діяльності є Фонд державного майна України. Після закінчення зазначеного строку спеціально уповноважений орган з питань державного регулювання оціночної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.