ВИГОДИ ДЕРЖАВИ ВІД ПЕРЕДАЧІ МАЙНА В КОНЦЕСІЮ
16 листопада 2015 року
Схоже, що Україна сьогодні переживає черговий бум дешевої приватизації під прикриттям позитивного світового досвіду передавання державного та комунального майна в концесію. А які ж вигоди при цьому отримує сама держава?
Правові засади регулювання відносин концесії державного та комунального майна, а також умови і порядок її здійснення сформульовані в Законі України «Про концесії» (в подальшому – Закон). У цьому ж Законі стверджується, що державне чи комунальне майно передається в концесію з метою підвищення ефективності його використання і забезпечення потреб громадян України у товарах (роботах, послугах).
Серед основних принципів діяльності (вичерпний перелік принципів концесійної діяльності наводиться у другій статті Закону), пов’язаної з наданням та отриманням концесії (концесійної діяльності) є:
Розглянемо більш детально Закон і наступні нормативні документи, що забезпечують виконання цього Закону, з точки зору дотримання названих принципів.
Почнемо із взаємовигод держави (концесієдавця) і концесіонера з точки зору доходів держави и витрат концесіонера:
Вже тільки з перерахованого вище можна зробити висновок, що вигоди направлені в одну сторону – в сторону концесіонера.
Дійсно, інвестиції в поліпшення майна держава повинна відшкодовувати концесіонеру. Введені чи придбані концесіонером об’єкти є його власністю і концесійні платежі за них не нараховуються. Нараховані амортизаційні відрахування на об’єкти концесії також відшкодовуються державою (концесіонер зменшує на цю суму концесійні платежі).
А саме головне, що за вищенаведеною формулою величина концесійних платежів для таких галузей як транспорт, морські та річкові порти, добувна промисловість, водопостачання, каналізація буде низькою в порівнянні з орендною платою, якби об’єкти надавались в оренду, а не в концесію (перелік об’єктів права державної власності, які можуть надаватися в концесію). Наприклад, для таких галузей як транспорт та складське господарство фондовіддача за даними Мінекономіки за січень-червень 2015 року становить 0,590. Фондовіддача в ряді інших галузей, що передаються або пропонуються для передачі в концесію також невисока, наприклад:
В той же час за перше півріччя 2015 року фондовіддача по Україні складає 1,371 (в 2013 році – 2,446; в 2014 році – 1,786).
Враховуючи цей факт бачимо, що в 2015-2016 роках для вказаних галузей навіть нараховані річні платежі не можуть бути більшими 3% від вартості об’єктів концесії, що визначена в результаті проведення незалежної оцінки.
І навіть більше. Як стверджується в Законі, «у разі якщо протягом строку дії договору концесії деякі активи, надані концесіонеру у складі об'єкта концесії, виводяться з експлуатації у зв'язку з їх списанням, внаслідок чого такі об'єкти не використовуються концесіонером у його господарській діяльності, відбувається перерахунок розміру концесійних платежів шляхом зменшення бази розрахунку концесійних платежів на вартість таких активів, визначену на день надання їх у концесію». Це означає, що якщо концесіонер буде проводити модернізацію шляхом виведення з експлуатації об’єктів концесії, то й взагалі величина концесійних платежів може бути зведена до мінімуму, оскільки згідно із Законом «концесіонер звільняється від сплати концесійних платежів за нові об'єкти основних засобів та нематеріальних активів, створених (придбаних) концесіонером для виконання умов концесійного договору за його рахунок».
Отже, в порівнянні зі звичайним договором оренди державного майна вигода від передачі даного майна в концесію є, але звісно не для держави.
Степан Максимов
|