Помилка

СТЕПАН МАКСИМОВ: РОЛЬ СУБ’ЄКТА ОЦІНОЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

В НОВОМУ ЗАКОНОПРОЕКТІ

 

30 липня 2015 року

 

Оскільки іде активне обговорення змін до Закону «Про оцінку майна майнових прав та професійну оціночну діяльність», то слід подивитись, а чи немає протиріч деяких норм, запропонованого Фондом державного майна України проекту Закону по внесенню таких змін, задекларованій Президентом Програмі дій по дерегуляції господарської діяльності і затвердженому Кабінетом Міністрів України Плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності?

 

 

2015-07-30-Rol-subyekta-otsinochnoyi-diyalnosti-v-novomu-zakonoproekti

 

 

Дерегулювання господарської діяльності в Україні впродовж 2014-2015 років, яке здійснюється спільними зусиллями Парламенту, Президента, Уряду, центральних органів виконавчої влади, із залученням громадських об’єднань, поступово втілюється в життя. План заходів щодо дерегуляції господарської діяльності був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 року за №357-Р.

 

Серед численних напрямів по дерегуляції в Плані заходів є багато кроків по спрощенню ліцензійних і дозвільних процедур регулювання господарської діяльності, зокрема, по зменшенню кількості документів дозвільного характеру.

 

Оскільки іде активне обговорення змін до Закону «Про оцінку майна майнових прав та професійну оціночну діяльність», то слід подивитись, а чи немає протиріч деяких норм, запропонованого Фондом державного майна України проекту Закону по внесенню таких змін, задекларованій Президентом Програмі дій по дерегуляції господарської діяльності і затвердженому Кабінетом Міністрів України Плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності?

 

Зразу ж відзначу – в проекті Закону протиріччя є не тільки з Програмою по дерегуляції, а й з Міжнародною практикою організації господарської діяльності. В першу чергу це стосується ст.19 «Сертифікат суб’єкта оціночної діяльності», ст.20 «Порядок видачі сертифіката суб’єкта оціночної діяльності» та ст.21 «Анулювання сертифіката суб’єкта оціночної діяльності».

 

Яка ж роль в проекті Закону відводиться сертифікату суб’єкта оціночної діяльності, що аж три статті присвячені цьому? З’ясовується, що сертифікат суб’єкта оціночної діяльності – це дозвіл на зайняття практичною оціночною діяльністю, тобто завуальована ліцензія на заняття не виключним видом діяльності. А щоб переконатися в тому, що це дійсно так, достатньо звернутись до п.4 ст.19 проекту Закону, де чітко виписано, що «Оцінка майна проведена суб’єктом оціночної діяльності без чинного сертифіката є не чинною».

 

Отже, в той час, як скрізь декларується про зменшення дозволів на зайняття підприємницькою діяльністю, норма проекту Закону вимагає на такий невиключний вид діяльності, як оцінка, дозвіл у вигляді наявності сертифіката суб’єкта оціночної діяльності. Здається, що роль такого дозволу і не обмежує господарської діяльності суб’єкта господарювання, адже він видається як безстроковий (правда виникає питання для чого тоді цей сертифікат). Але це лише на перший погляд. З’ясовується, що він може бути анульованим Фондом державного майна України. А в разі анулювання сертифіката, як стверджується в ст.21 проекту Закону, поновлення сертифікатів відбувається у порядку, встановленому цим Законом для їх видачі:

 

  • не раніше, ніж через один рік з дати прийняття рішення про анулювання, за виключенням випадку коли таке анулювання відбулося за зверненням суб’єкта оціночної діяльності;

 

  • не раніше ніж через п’ять років з дати прийняття рішення про анулювання у разі, якщо анулювання сертифікату відбулося на підставі рішення Наглядової ради з питань оціночної діяльності за наявності неодноразових порушень вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів з оцінки майна, виявлених шляхом рецензування, які призвели до визнання оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності, необ’єктивною.

 

Отже, Фонд державного майна України, який є центральним органом виконавчої влади, за проектом Закону має не тільки право надання дозволу на зайняття практичною оціночною діяльністю, а й наділений правом заборони на певний термін (аж на п`ять років) зайняття такою діяльністю. При цьому, порядок розгляду питань про анулювання сертифіката та його поновлення встановлюється Фондом державного майна України. Невже такі норми проекту направлені на дерегуляцію бізнесу в Україні? А Державна регуляторна служба України може підтримати такі норми проекту Закону, які явно носять дискримінаційний характер щодо зайняття такою господарською діяльністю, як оцінка майна? Ось така вам друзі дерегуляція в сфері оціночної діяльності!!!

 

Уявіть собі, Фонд державного майна України, може (а підстави для анулювання сертифікату суб’єкта оціночної діяльності завжди знайдуться, вдумливо лише почитайте п.1 ст.21 проекту Закону), не дозволити здійснювати практичну оціночну діяльність в Україні (шляхом анулювання сертифікату) так званій «Великій четвірці», іншим міжнародно-визнаним компаніям, та й взагалі будь-якій українській компанії. Головне знайти підстави для анулювання сертифіката, а там п’ять років нехай почекають. А далі Фонд вирішить – поновлювати чи не поновлювати сертифікат.

 

А як же конституційні норми та норми Господарського кодексу на вільний вибір зайняття господарською діяльністю? Можна ж будь-якого суб’єкта господарювання, будь-яку компанію викинути з ринку оцінки, принаймні на п’ять років так точно. Як це узгоджується з міжнародною практикою проведення оцінки?

 

Міжнародна практика свідчить, що оцінювач – головна особа при виконанні оцінки. Саме він виконує звіт і відповідальний за звіт з оцінки. Міжнародні стандарти оцінки, Стандарти RICS та інші стандарти не допускають проведення оцінки від імені «фірми». Рекомендується лише використовувати формулювання «від імені і в інтересах» за підписом відповідального оцінювача.

 

Наостанок слід підкреслити, що Програма діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегія сталого розвитку «Україна-2020» (щорічне посилання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2015 році») вимагає ефективної реалізації політики дерегуляції в Україні, а одним з пріоритетних напрямів впровадження такої політики є якраз усунення надмірного регулювання господарської діяльності у спосіб зменшення кількості документів дозвільного характеру, дозвільно-погоджувальних процедур.

 

Проект Закону навпаки вводить для суб’єктів господарювання дозвіл і заборону на заняття практичною оціночною діяльністю, що несумісно з вимогами сьогодення. Через це виникає питання, як таке поняття як суб’єкт оціночної діяльності, що прописано в проекті Закону, можна узгодити з державною регуляторною політикою, яка проводиться в Україні, і міжнародною практикою оцінки?

 

Оцінювач і тільки оцінювач повинен бути відповідальним за результати оцінки.

 

Степан Максимов