МЕНЮ
ПЕРСПЕКТИВА
КУРС ВАЛЮТ
ОПИТУВАННЯ
КОНТАКТИ
PDF Друк e-mail

ЧЕРГОВА СПРОБА УЗАКОНИТИ ДЛЯ ОЦІНЮВАЧІВ

ЩЕ ОДНОГО ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЯТОРА

 

17 лютого 2021 року

 

01.02.2021 у Верховній Радій України зареєстровано законопроект «Про Національну комісію з цінних паперів та бірж» (реєстраційний номер №4684), яким, за словами його авторів, пропонується значно підвищити рівень відповідальності всіх учасників ринків капіталу та повернути довіру інвесторів до України шляхом запровадження дієвих механізмів захисту громадян України від зловживань на фінансовому ринку, які відповідатимуть сучасним світовим стандартам (зокрема, протидія фінансовим пірамідам, притягнення до відповідальності шахраїв, відшкодування постраждалим громадянам їх вкрадених коштів тощо). Не оминув даний законопроект і питань, пов’язаних із професійною оціночною діяльністю в Україні. Про те, що саме може змінитися для оцінювачів, далі у матеріалі.

 

 

Cherhova-sproba-uzakonyty-dlya-otsinyuvachiv-shche-odnoho-derzhavnoho-rehulyatora

 

 

Згідно офіційного повідомлення, розміщеного днями на сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР), «на сьогодні в Україні через неефективне законодавство, яке не відповідає міжнародним стандартам, фінансовий регулятор не має ефективної взаємодій з правоохоронними органами України та іноземними фінансовими регуляторами з метою запобігання фінансовому шахрайству, притягнення до відповідальності злочинців та забезпеченню повернення вкрадених грошей постраждалим від фінансових оборудок. Наразі ми можемо лише спостерігати наслідки фінансових зловживань і маємо велику кількість громадян, які втратили власні кошти через діяльність сумнівних інвестиційних проектів. Задля попередження таких масштабних фінансових маніпуляцій та виявлення недобросовісної діяльності певних компаній мають бути всі необхідні можливості та засоби передбачені європейською та світовою практикою».

 

«Зареєстрований законопроект має на меті повністю змінити статус українського ринку на такий, що стане абсолютно не прийнятний для діяльності аферистів та відповідатиме світовим стандартам. Він передбачає новий ефективний регуляторний нагляд, а саме: отримувати та обмінюватись банківською та іншою інформацією про діяльність шахраїв між державними фінансовими та правоохоронними органами України та інших країн; блокувати сумнівні рахунки до рішення суду по суті справи, підтримувати прокурорів у судових процесах; взаємодія з іноземними фінансовими регуляторами з метою використання їх можливостей по поверненню грошей з інших юрисдикцій.

 

Законопроектом «Про Національну комісію з цінних паперів та бірж» (реєстраційний номер №4684) пропонується значно підвищити рівень відповідальності всіх учасників ринків капіталу та повернути довіру інвесторів до України.

 

Для більшої ефективності регулятора законопроектом пропонується запровадити три рівні нагляду за ринком: оцінювання – перевірки – розгляд справи. На кожному з цих рівнів діятимуть окремі уповноважені особи, які виконуватимуть свої функції незалежно один від одного. Основна мета оцінювання – запобігати вчиненню порушень та завчасно виявляти ризики. Наступний рівень, перевірки, спрямований на виявлення ознак та документування фактів порушень законодавства. Регулятор повинен мати можливості проводити перевірки, запитувати документи і пояснення не тільки у професійних учасників ринку (регульованих осіб), а й будь-яких осіб, які можуть бути підозрювані у незаконних діях на ринку капіталів. На третьому рівні працюватиме Колегія уповноважених на розгляд справ, обрана за спеціальною процедурою. Колегія здійснюватиме розгляд справ та виноситиме рішення про застосування санкцій та/або заходів впливу, передбачених чинним законодавством.

 

Законопроект розширює можливості міжнародного співробітництва регулятора, зокрема, приєднання до Меморандуму IOSCO (The International Organization of Securities Commissions). Відповідно до Меморандуму з Міжнародним валютним фондом, який підписано 02.04.2017, Україна взяла на себе зобов’язання шляхом внесення змін до чинного законодавства змінити статус та можливості НКЦПФР, що дозволить Україні стати підписантом Багатостороннього меморандуму IOSCO MMoU.

 

Мова йде про взаємодію в рамках Меморандуму IOSCO задля можливості проводити транскордонні заходи та розслідування. Це дозволить зменшити як збитки приватних інвесторів, так і втрати держави, зокрема, від податкової оптимізації із використанням сумнівних цінних паперів чи інших «підозрілих» фінансових операцій.

 

Наявність дієвої міжнародної взаємодії є одним із важливих критеріїв, на який звертають увагу інвестори при виборі юрисдикції для інвестування. Коли регулятор не може належно реагувати на запити іноземних колег (надавати інформацію), іноземні регулятори розглядають цю країну як країну «підвищеного ризику» та не рекомендують своїм інвесторам інвестувати до неї. На сьогодні Україна є такою країною «підвищеного ризику».

 

Також законопроект імплементує в українське законодавство норми низки важливих директив Євросоюзу. Нагадаємо, гармонізація законодавчого поля України з правом ЄС відбувається на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, і з метою створення в майбутньому передумов для переходу до наступних стадій інтеграції, зокрема, членства України в Євросоюзі» – йдеться у офіційному повідомленні НКЦПФР.

 

При цьому Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв зазначає наступне: «Приведення українського законодавства до міжнародних стандартів дасть необхідний інструментарій для захисту інвесторів і протидії зловживанням iз цінними паперами. Запровадження ефективної системи нагляду за ринком дозволить не лише розслідувати скоєні зловживання, а що найголовніше – запобігати їх вчиненню та завчасно виявляти ризики функціонування ринку».

 

Не оминув даний законопроект і питань, пов’язаних із професійною оціночною діяльністю в Україні. Зокрема, статтею 5 проекту Закону про Національну комісію з цінних паперів та бірж пропонується закріпити повноваження НКЦПФР в тому числі і щодо (1) визначення порядку ведення та (2) безпосереднього ведення реєстру суб’єктів оціночної діяльності, які можуть проводити незалежну оцінку у випадках, встановлених законодавством про ринки капіталу та організовані товарні ринки, законодавством про акціонерні товариства; (3) координації роботи з підготовки сертифікованих фахівців; (4) встановлення кваліфікаційних вимог до фізичних осіб, які мають намір отримати сертифікат, а також порядок атестації таких осіб; (5) встановлення вимог до суб’єктів оціночної діяльності, які можуть проводити незалежну оцінку у випадках, встановлених законодавством про ринки капіталу та організовані товарні ринки та законодавством про акціонерні товариства.

 

У свою чергу, статтею 29 даного законопроекту пропонується на законодавчому рівні дозволити НКЦПФР стягувати плату за надання Комісією адміністративних послуг. Так, наприклад, при наданні НКЦПФР адміністративної послуги щодо видачі свідоцтва про внесення суб’єктів оціночної діяльності, які можуть проводити незалежну оцінку у випадках, встановлених законодавством про ринки капіталу та організовані товарні ринки, законодавством про акціонерні товариства, внесення змін до реєстру суб’єктів оціночної діяльності, які можуть проводити незалежну оцінку у випадках, встановлених законодавством про ринки капіталу та організовані товарні ринки, законодавством про акціонерні товариства, пропонується справляти плату у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законодавчо на момент надання послуги.

 

Статтею 39 законопроекту також пропонується закріпити норму про те, що НКЦПФР має право проводити інспекції незалежних оцінювачів майна інститутів спільного інвестування щодо додержання ними вимог законодавства у сфері спільного інвестування.

 

З аналізу даного законопроекту стає очевидним той факт, що по відношенню до українських оцінювачів відбувається чергова спроба узаконити ще одного державного регулятора. З якою метою це робиться і що з цього вийде на практиці покаже час. На даний момент давати будь-які оцінки з цього питання поки що зарано, але тримати руку на пульсі подій також не завадить.