Помилка

ЛЮДМИЛА СІМОНОВА: ПРО НОВІ-СТАРІ СХЕМИ «ЧЕСНОГО ВІДБОРУ ГРОШЕЙ У ГРОМАДЯН»

 

13 липня 2020 року

 

На ринку нерухомості започатковується нова корупційна схема. У Раду внесено новий законопроект про рієлтерську діяльність, яким народні депутати, судячи з усього, мають намір «нагнути» ринок нерухомості, щоб збирати кошти в кишені приватних ділків.

 

 

Lyudmyla-Simonova-Pro-novi-stari-skhemy-chesnoho-vidboru-hroshey-u-hromadyan

 

 

Днями інтернет-видання «ZN.UA» розмістило статтю Людмили Сімонової – члена Ради з матеріальних активів Міжнародного комітету зі Стандартів оцінки (IVSC), під заголовком «Тендерна палата #3», у якій автор дає своє оціночне судження щодо нового законопроекту про рієлтерську діяльність.

 

За словами Людмили Сімонової, 09 червня 2020 року у Верховній Раді під №3618 зареєстрований проект закону про рієлтерську діяльність в Україні, підписаний 32 народними депутатами. Серед підписантів більшість представляють партію «Слуга народу». Решта: один депутат від «Європейської солідарності», троє – від «За життя», двоє – від «Довіри», один – від «Батьківщини».

 

«Фронтменом виступив голова Комітету ВР з питань економічного розвитку депутат Д.Наталуха. Отже, маємо таке незвичне єднання депутатів багатьох фракцій на, здавалося б, незначному законопроєкті. Чи випадкове воно? Спробуємо розібратись» – починає свою статтю Людмила Сімонова.

 

«Не будемо аналізувати численні дрібні помилки та порушення, які є в цьому проєкті, перейдемо зразу до корупційної вишеньки на торті. Хоча насправді їх там дві. Отже, перша й найбільш огидна «вишенька» полягає в тому, що якась приватна організація (з гучним ім’ям, але ж однак приватна) стає власницею нового інформаційного реєстру «індивідуальних реєстраційних номерів інформаційного паспорта об’єкта нерухомості в Єдиній інформаційній базі даних у сфері рієлторської діяльності відповідно до Закону України «Про рієлторську діяльність в Україні».

 

Причому внесення до цього реєстру інформації про об’єкт нерухомості, який підлягає купівлі/продажу або оренді, – обов’язкове! Автори законопроєкту пропонують навіть змінити Цивільний кодекс, заборонивши нотаріусу здійснювати угоди купівлі/продажу без зазначеного індивідуального номера.

 

Вам це нічого не нагадує? Невже хтось забув про недавно скасовану корупційну схему при оцінці нерухомості, яка вимагала реєстрації оцінок через приватні майданчики в Єдиній базі даних з оцінки за 1800 грн за кожну реєстрацію?

 

Мабуть, батькам-впроваджувачам схеми в оцінці дуже сподобалось отримувати шалені гроші за «чергування біля воріт», – інакше цю схему охарактеризувати не можна. Як казав відомий пан Черномирдін: «Ніколи такого не було, і ось знов». Бо знову намагаються пропхнути непотрібну послугу, щоб займатися здирництвом. Дивно бачити перелік депутатів, які підписали законопроєкт: або вони його не читали, або вирішили пристати до спілки, – інакше важко пояснити ці підписи.

 

Вдумайтеся тільки: кожна людина, яка хоче продати нерухомість, муситиме розмістити всю інформацію про цю нерухомість у відкритому доступі. В окремих випадках це просто з серії «викликаю вогонь на себе» у вигляді бандитів різного рангу. А може, хтось не хоче афішувати, що він продає свою нерухомість? Яке право має держава вимагати оприлюднення цієї інформації?

 

А головне, що ця інформація буде розміщуватися на сайті приватної компанії під назвою «Національна федерація фахівців у сфері рієлторської діяльності». На яких підставах приватній компанії делегуються такі повноваження? Запитання не риторичне, тому хотілося б почути відповідь від підписантів законопроєкту. Залишається сподіватись, що притомні депутати відкличуть свої підписи під таким законопроєктом.

 

Але це ще не все. Друга вишенька на торті – розуміння того, що за реєстрацію так званого «інформаційного паспорта об’єкта нерухомості» братимуть кошти, і чималі, оскільки очевидно: автори майданчиків і автори інформаційних паспортів — одні й ті самі. Але в разі прийняття цього законопроєкту їм ніщо не заважатиме встановлювати шалені тарифи на оплату такої самої електронної пошти. Хтось думає, що братимуть менше? Ну-ну…

 

Розчулюють процедури створення зазначеної Федерації: шляхом делегування по одній особі від кожної рієлторської асоціації. А хто доведе, чи то рієлторська асоціація, чи ні?

 

Знову ж таки — нічого не нагадує?

 

А як щодо Тендерної палати, яка складалася зі схожих асоціацій, котрих було близько 20? Вони тепер трансформуються в рієлторські, чи не так? І створять «потрібним» людям більшість, чи не так? І хтось скаже, що цього не видно неозброєним оком при читанні законопроєкту? Та невже?

 

Інша корупційна схема цього законопроєкту полягає у вимозі до рієлторів реєструвати кожен договір із замовником послуг. Тут постає питання — а чим такий договір на надання послуг відрізняється від будь-якого сервісного договору? Чому саме договори з надання консультацій стосовно нерухомості такі унікальні, щоб їх обов’язково реєструвати на якомусь сайті? А може, це відпрацьована на оцінці схема, коли платяться гроші за непотрібні послуги. Можливо, гроші невеликі, з погляду вартості нерухомості в Києві, та коли таких договорів багато, то це виливається у мільйон гривень на день — як було в оцінці. Всі пам’ятають істерику захисників схеми в оцінці, але ж ти дивися, Карл, немає майданчиків, і все працює без них. І ринок нерухомості чудово без них справляється! То навіщо придумувати нові непотрібні процедури? Щоб, знову ж таки, збагачувати певних «дуже важливих людей»?

 

Адже ні інформаційний реєстр, ні реєстр договорів із рієлторами нічого не дають, з погляду розвитку або захисту ринку нерухомості, то навіщо вони потрібні?

 

І насамкінець. Недавно побачила об’яву, в якій пропонувався будинок за сім тисяч гривень, куплений раніше «за розпискою». Хочете знати, що це означає? Виявляється, так продають, коли немає грошей на оформлення угоди купівлі-продажу в нотаріуса. Для таких людей будь-які витрати на оформлення угоди — істотні. Якщо доведеться платити за реєстрацію договору з рієлтором, а потім ще й отримання інформаційного паспорта, — ці витрати перевищуватимуть вартість, самої нерухомості. І це жахливо.

 

Прикро й неприємно, що депутати, замість зняття різних заборон, намагаються навісити на громадян непотрібні послуги, щоб наповнити чиїсь кишені. Придумують нові-старі схеми «чесного відбору грошей у громадян», знову потурають корупції. Невже впровадження корупційних схем в Україні ніколи не припиниться?..», – таким риторичним запитанням закінчує свою статтю автор.

 

 

Людмила Сімонова

член Ради з матеріальних активів

Міжнародного комітету зі Стандартів оцінки (IVSC)

 

По матеріалах: ZN.UA