MENU
PERSPECTIVE
CURRENCY
INTERVIEW
CONTACTS
PDF Печать E-mail

НАЦИОНАЛЬНЫЙ БАНК УКРАИНЫ УСИЛИВАЕТ КОНТРОЛЬ ЗА ОЦЕНКОЙ ИМУЩЕСТВА

 

01 января 2021 года

 

Национальный банк усовершенствовал требования по организации системы управления рисками в банках и банковских группах. Требования усовершенствованы с учетом обновленных норм Европейского законодательства и отечественной практики внедрения банками системы управления рисками.

 

 

The-National-Bank-of-Ukraine-strengthens-control-over-property-valuation

 

 

Запроваджені НБУ вимоги внесені як зміни до Положення про організацію системи управління ризиками в банках та банківських групах, затвердженого постановою Правління Національного банку від 11.06.2018 за №64. Зміни передбачені постановою Правління Національного банку від 29.12.2020 за №172 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України». Постанова з 31.12.2020 набрала чинності.

 

Так, з метою підвищення якості управління кредитним ризиком запроваджуються вимоги щодо контролю за оцінкою майна, що отримується в заставу за наданими кредитами. Зокрема передбачається здійснення:

 

  • верифікації вартості майна (перевірка достовірності ринкової (справедливої) вартості майна, визначеної оцінювачем під час здійснення ним оцінки майна);

 

  • ротації оцінювачів майна;

 

  • моніторингу незалежності процесу відбору зовнішнього оцінювача;

 

  • бек-тестування вартості майна (аналізу зіставності вартості продажу майна з його вартістю, визначеною під час останньої оцінки).

 

В Положенні про організацію системи управління ризиками в банках та банківських групах, затвердженого постановою Правління Національного банку від 11.06.2018 за №64 глава 21 буде викладена в такій редакції:

 

Глава 21. Контроль за оцінкою майна

 

176. Банк забезпечує контроль за оцінкою майна, яке банк отримав/має намір отримати в заставу, майна, яке банк набув/має намір набути у власність у рахунок погашення заборгованості боржника/контрагента (далі – майно).

 

177. Контроль за оцінкою майна передбачає:

 

1) здійснення на регулярній основі контролю за відсутністю конфлікту інтересів між керівниками банку та суб’єктом оціночної діяльності (далі – зовнішній оцінювач);

 

2) здійснення контролю за заміною (ротацією) оцінювача після двох послідовних оцінок ним одного і того самого майна;

 

3) здійснення на регулярній основі верифікації вартості майна;

 

4) здійснення бек-тестування вартості майна (порівняння вартості кожного проданого майна з вартістю його останньої оцінки після кожного такого продажу).

 

178. Банк здійснює верифікацію вартості майна, визначеної під час здійснення оцінки майна як зовнішнім оцінювачем, так і оцінювачем майна – працівником банку (далі – внутрішній оцінювач), шляхом:

 

1) проведення аналізу звіту про оцінку майна/внутрішнього звіту банку про оцінку майна (індивідуальна верифікація вартості майна) щодо його відповідності вимогам законодавства України/внутрішньобанківським документам;

 

2) зіставлення вартості майна, визначеної у звіті про оцінку майна, із вартістю подібного майна, що міститься у відповідних зовнішніх базах статистичних даних, до яких банк має доступ (автоматична верифікація вартості майна).

 

179. Банк здійснює автоматичну верифікацію вартості майна для оцінки однорідних груп майна з використанням зовнішніх баз статистичних даних за таких умов:

 

1) банк має обґрунтоване судження щодо того, що статистичні дані в базах є достатніми для верифікації ринкової вартості однорідних груп майна;

 

2) бази статистичних даних регулярно оновлюються та доступні для постійного використання банком.

 

Банк має право не застосовувати автоматичну верифікацію вартості майна.

 

180. Банк здійснює індивідуальну верифікацію із застосуванням таких методів:

 

1) метод суцільної верифікації. Цей метод передбачає здійснення верифікації вартості майна до моменту видачі кредиту та після кожної переоцінки такого майна. Цей метод банк застосовує до майна, отриманого в заставу, якщо:

 

борг за кредитом становить більше 1% від загального обсягу кредитного портфеля банку, розрахованого станом на перше число місяця, у якому надається кредит або здійснюється переоцінка майна. Банк може встановити менший граничний розмір боргу за кредитом для застосування методу суцільної верифікації;

 

за результатами автоматичної верифікації відхилення перевищило допустимий рівень, визначений банком;

 

2) метод вибіркової верифікації. Цей метод передбачає здійснення верифікації вартості майна, крім визначеного в підпункті 1 пункту 180 глави 21 розділу ІІ цього Положення, на підставі вибірки.

 

180-1. Банк здійснює верифікацію вартості майна, за яким є рішення про набуття його банком у власність у рахунок погашення боргу боржника/контрагента, до моменту такого набуття та надалі залежно від обраного банком методу верифікації вартості майна.

 

180-2. Банк формує вибірку не рідше ніж один раз на квартал з подальшою верифікацією вартості майна в цьому самому кварталі за однорідними характеристиками до яких щонайменше належать:

 

1) вид застави;

 

2) сегмент кредитного портфеля;

 

3) оцінювач, який здійснював оцінку застави (внутрішній/зовнішній).

 

Банк формує вибірку в обсязі, що забезпечує її репрезентативність.

 

Банк не включає до вибірки майно, вартість якого була верифікована протягом останніх 12 місяців.

 

180-3. Банк розробляє внутрішньобанківські документи щодо верифікації вартості майна, що містять:

 

1) оціночні процедури верифікації вартості майна;

 

2) порядок формування вибірки;

 

3) періодичність та строки формування вибірки/проведення верифікації вартості майна;

 

4) допустимий розмір відхилення вартості майна, визначеної зовнішнім або внутрішнім оцінювачем, від вартості, визначеної за результатами проведення верифікації. Банк визначає допустимий рівень відхилення вартості майна, ураховуючи розрахунок його впливу на капітал банку в разі недостатності коштів для погашення боргу за кредитом за рахунок реалізації/звернення стягнення на майно;

 

5) порядок взаємодії між внутрішніми/зовнішніми оцінювачами, які здійснюють оцінку вартості майна, та працівниками, які здійснюють її верифікацію, уключаючи порядок з’ясування спірних питань у разі відхилень в оцінках, які перевищують допустимий розмір та аналіз причин таких відхилень;

 

6) порядок узгодження результатів верифікації вартості майна в разі виявлення відхилень в оцінках, що перевищують допустимий розмір;

 

7) порядок ескалації інформації щодо виявлених відхилень в оцінках, що перевищують допустимий розмір;

 

8) відповідальність внутрішнього оцінювача в разі здійснення ним оцінки майна за вартістю, що перевищує допустимий розмір відхилення;

 

9) порядок прийняття рішення щодо доцільності продовження або припинення співпраці із зовнішнім оцінювачем за фактами надання ним оцінки вартості майна, що перевищує допустимий розмір відхилення.

 

180-4. Банк не рідше ніж один раз на рік розглядає результати бек-тестування вартості майна та визначає доцільність встановлення більш консервативних (нижчих) коефіцієнтів ліквідності забезпечення, ніж визначені в додатку 6 до Положення №351.

 

180-5. Верифікація вартості майна здійснюється внутрішнім оцінювачем, який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, зі складанням висновку про результати такої верифікації (верифікаційного висновку).

 

Верифікація вартості майна здійснюється іншим працівником підрозділу з управління ризиками, ніж той, який здійснював оцінку/переоцінку такого майна (якщо оцінка/переоцінка майна здійснюється в банку на другій лінії захисту).