MENU
PERSPECTIVE
CURRENCY
INTERVIEW
CONTACTS
PDF Печать E-mail

ЕДИНАЯ БАЗА ДАННЫХ ОТЧЕТОВ ОБ ОЦЕНКЕ: РЕАЛИИ И ПРОБЛЕМЫ

 

22 июля 2018 года

 

В то время как государство в лице Фонда госимущества, берет на себя обязательства по разработке, внедрению и дальнейшему обслуживанию единой базы данных отчетов об оценке недвижимого имущества и модуля электронного определения оценочной стоимости, это же ведомство принципиально отказывается от идеи возложения именно на государство и функций по предоставлению беспрепятственных и бесплатных услуг оператора авторизованной электронной площадки. Функции такого оператора могли бы быть возложены, например, на Министерство юстиции Украины (как администратора и распорядителя целого ряда государственных реестров), Государственную фискальную службу Украины (как государственного органа, непосредственно занимающегося администрированием налогов) или тот же Фонд государственного имущества Украины. Что мешает государству создать свою собственную авторизованную электронную площадку и обеспечить беспрепятственный и бесплатный доступ к ней всех заинтересованных лиц?

 

 

A-single-database-of-evaluation-reports-realities-and-issues-1

 

 

На офіційному сайті Фонду державного майна України оприлюднено повідомлення, де серед іншого доводиться до відома «про прийняття Фондом державного майна України рішення про введення в експлуатацію Єдиної бази даних звітів про оцінку з модулем електронного визначення оціночної вартості подібного до об’єкта оцінки майна та рішення щодо авторизації електронного майданчика. Таким чином, починаючи з 18.07.2018 р. застосовується Порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затверджений наказом Фонду державного майна України від 17.05.2018 р. № 658, відповідно до положень якого здійснюється, зокрема, реєстрація звітів про оцінку майна та перевірка реєстрації звітів про оцінку нотаріусами, а також посадовими особами, у присутності яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки) транспортних засобів, суб’єктами господарювання, які надають послуги з укладення біржових угод або беруть участь в їх укладенні».

 

За словами Фонду переслідується лише одна мета – унеможливити зловживання на ринку податкової нерухомості. При цьому, далі дослівно, «застосування електронних майданчиків дасть можливість сформувати реальні ціни на ринку оцінки рухомого та нерухомого майна та виключити зловживання у цій сфері, які набули масштабного характеру».

 

Відразу ж виникає питання, яким чином електронні майданчики дадуть можливість сформувати реальні ціни на ринку оцінки рухомого та нерухомого майна. Напевно, автори повідомлення обмовились, адже ціни на ринку оцінки рухомого та нерухомого майна формуються аж ніяк не електронними майданчиками, а модулем електронного визначення оціночної вартості подібного до об’єкта оцінки майна.

 

Нагадаємо, за рахунок державного бюджету додатково були виділені кошти в розмірі 0,83 мільйони гривень на оплату послуг сторонніх спеціалістів у сфері ІТ, які зобов’язані налагодити роботу оновленої єдиної бази даних звітів про оцінку нерухомого майна та модуля електронного визначення оціночної вартості (з метою уможливлення перевірки вартості об’єктів оподаткування, внесеної суб’єктом оціночної діяльності). Саме якісні результати цієї роботи повинні призвести в решті решт до унеможливлення ухилення від сплати податків, зменшення зловживань під час виконання оцінки представниками так званої «оціночної мафії» та додаткового наповнення державного бюджету.

 

Але причому тут електронні майданчики? Адже відповідно до закону авторизований електронний майданчик – це авторизована Фондом державного майна України інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» та забезпечує реєстрацію суб’єктів оціночної діяльності, розміщення, отримання і передавання інформації та документів (без попередньої ідентифікації суб’єкта оціночної діяльності) до єдиної бази даних звітів про оцінку з метою перевірки оціночної вартості об’єкта нерухомості, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до яких здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Отже, завдання електронного майданчика тільки розміщувати, отримувати і передавати інформацію та документи (без попередньої ідентифікації суб’єкта оціночної діяльності) до єдиної бази даних звітів про оцінку з метою перевірки оціночної вартості об’єкта нерухомості, все інше (отриману у звітах вартість) перевіряє модуль електронного визначення оціночної вартості.

 

Відповідно до статті 172 Податкового кодексу України внесення інформації зі звітів про оцінку нерухомого майна (наголошуємо, що тільки нерухомого майна) до єдиної бази даних звітів про оцінку здійснюється суб’єктами оціночної діяльності через авторизовані електронні майданчики. І тут варто детальніше зупинитися на деяких ключових моментах.

 

Податковий кодекс України жодним чином не регулює питання, пов’язані з тим, кому саме мають належати відповідні авторизовані електронні майданчики (органам державної влади чи приватним суб’єктам господарювання), а також у яких спосіб (платний чи безоплатний) дані електронні майданчики будуть забезпечувати надання своїх послуг.

 

За таких умов логічно було б передбачити, що Фонд державного майна України у своїх діях буде керуватися вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2014 року за №358 «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства», згідно якої інформація зі звіту про оцінку майна, звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок, що складений для цілей оподаткування, має вноситися до єдиної бази даних звітів про оцінку безперешкодно та безоплатно. Водночас даною Постановою саме на Фонд державного майна України покладено обов’язок забезпечувати невідкладне надання безперешкодного та безоплатного доступу до інформації, що міститься в єдиній базі даних звітів про оцінку суб’єктам оціночної діяльності, нотаріусам і контролюючим органам, а також іншим особам – за умови дотримання вимог Закону України «Про захист персональних даних».

 

Проте Фонд державного майна України, всупереч вимогам чинного законодавства та з явним перевищенням повноважень бере на себе відповідальність і приймає наказ «Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку» від 17.05.2018 за №658, відповідно до якого, зокрема:

 

  • по-перше, вводиться абсолютно нове поняття автоматизованого місця суб’єкта оціночної діяльності, нотаріуса або посадової особи, у присутності якого між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки) транспортних засобів, суб’єкта господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні (далі – особа, яка вчиняє дії щодо операції з відчуження об'єктів рухомого майна). Тобто, Фондом держмайна всупереч закону штучно розширено межі застосування свого наказу, вийшовши далеко за рамки статті 172 ПКУ, яка по факту стосується оподаткування операцій виключно з нерухомим майном, і фактично розширивши дію наказу ще й на статтю 173 ПКУ. Так у своєму наказі Фонд веде мову також про електронний сервіс на авторизованих електронних майданчиках, який забезпечує розміщення, отримання і передавання інформації та документів до єдиної бази даних звітів про оцінку об’єктів рухомого майна (зокрема, транспортних засобів);

 

  • по-друге, вводиться абсолютно нове поняття оператора авторизованого електронного майданчика, яким може виступати фізична особа – підприємець, юридична особа, зареєстрована в установленому законодавством порядку на території України, що має право на використання такого електронного майданчика. При цьому, всупереч вимогам вищезазначеної Постанови КМУ від 21.08.2014 за №358, інформацію зі звіту про оцінку майна, що складений для цілей оподаткування, вже не може бути внесено до єдиної бази даних звітів про оцінку безперешкодно та безоплатно, адже тепер відносини суб’єктів оціночної діяльності та нотаріусів з оператором авторизованого електронного майданчика мають здійснюватися на основі оплатного цивільно-правового договору про надання послуг (при цьому максимальний розмір вартості таких послуг, на думку Фонду, має визначатися оператором самостійно і жодним чином не має обмежуватися з боку держави).

 

Із тексту прийнятого Фондом державного майна наказу «Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку» від 17.05.2018 за №658 виходить, що Фонд жодним чином навіть і не передбачає створення державного електронного майданчика, який би був альтернативою приватним електронним майданчикам. Виникає питання, на якій підставі в незаконний спосіб штучно збільшуються доходи приватних «прокладок» шляхом максимального розширення кола осіб, які будуть змушені всупереч своїй волі та чинному законодавству користуватися платними послугами нав’язаних приватних структур. Чому? Тому що Порядок стосується всіх звітів, а не лише тих, що стосуються змісту статті 172 ПКУ. Таким чином, фактично розширено дію наказу ще й на статтю 173 ПКУ, яка стосується операцій з рухомим майном.

 

Виходить, що в той час як держава в особі Фонду держмайна, бере на себе зобов’язання по розробці, впровадженню та подальшому обслуговуванню єдиної бази даних звітів про оцінку нерухомого майна та модуля електронного визначення оціночної вартості, це ж відомство принципово відмовляється від ідеї покладання саме на державу і функцій щодо надання безперешкодних та безоплатних послуг оператора авторизованого електронного майданчика. Функції такого оператора могли б бути покладеними, наприклад, на Міністерство юстиції України (як адміністратора та розпорядника цілого ряду державних реєстрів), Державну фіскальну службу України (як державного органу, що безпосередньо займається адмініструванням податків) або той самий Фонд державного майна України. Що заважає державі створити свій власний авторизований електронний майданчик і забезпечити безперешкодний та безоплатний доступ до нього всіх заінтересованих осіб?

 

Для цього не потрібно вносити зміни до Податкового кодексу України, як і не потрібно вносити будь-яких змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2014 за №358. Вся необхідна нормативна база вже готова. Не потрібно також шукати нового підрядника, оскільки фахівці Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Медирент», які розробили та нині працюють над удосконаленням єдиної бази даних звітів про оцінку нерухомого майна та модуля електронного визначення оціночної вартості, також можуть організувати і авторизований електронний майданчик для відповідного органу державної влади. А що ж тоді потрібно? Змусити Фонд державного майна України зайняти саме державницьку позицію, а не спекулювати нею, відстоюючи інтереси приватних структур. Тоді і державна скарбниця буде наповнюватися за рахунок податкових надходжень, і конфіденційна інформація не буде потрапляти до рук приватних структур, і напруженість у суспільстві буде знято.

 

Але ні. Це дуже просте рішення. На ньому важко щось заробити. Саме тому на фоні «патріотичних» гасел ці функції передаються приватним електронним майданчикам, а поки що одному єдиному приватному оператору (по суті звичайній «прокладці» між учасниками ринку та державним органом), якому всупереч чинному законодавству ще й дозволяють надавати виключно платні послуги у значно розширеному обсязі, що небезпідставно обурює всіх учасників ринку. Адже якщо це не корупція, то тоді що таке корупція? І в чому тут інтерес держави – спустошити кишені своїх громадян на додаткові 780,00 гривень в інтересах третіх осіб?

 

Відповіді на всі ці питання мають бути знайдені у найвищих владних кабінетах. Варіант вирішення даної проблеми, який цілковито влаштує державу, громадськість та професійних учасників ринку озвучено. Його реалізація залежить лише від політичної волі осіб, що приймають рішення.

 

 

*    *     *

 

 

І наостанок, для тих, хто ніяк не може зрозуміти, за що ж бореться Громадська організація «Всеукраїнська Асоціація Фахівців Оцінки» (наприклад, Andrey Chirkin і йому подібні). Асоціація бореться за правильне і законне вирішення проблеми єдиної бази даних звітів про оцінку. При цьому всі, в тому числі і ФДМУ, який діє відповідно до Закону України «Про Фонд державного майна України», повинні в першу чергу ґрунтуватися на принципах верховенства права, законності, безперервності, відкритості, прозорості та відповідальності. Водночас Фонд держмайна у своїй діяльності має керуватися Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Прем'єр-міністра України.

 

Ні для кого не секрет, що по-перше, боротьба із так званими «чорними ріелторами» ніколи не була обов’язком Фонду державного майна України, оскільки це швидше прерогатива відповідних правоохоронних органів. По-друге, щодо так званої «оціночної мафії», когорта представників якої систематично зловживає заниженням вартості нерухомого майна, операції з яким підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства, то вся інформація про цю достатньо невелику групу від загальної кількості представників професійної оціночної спільноти та її конкретні злочинні діяння в повній мірі була і є у розпорядженні регулятора професійної оціночної діяльності. Коло цих осіб достатньо обмежене і добре відоме відповідальним особам Фонду держмайна. Інформація про їх правопорушення регулярно накопичувалася та систематизувалася вже, як мінімум, останні чотири роки (хто занижував, коли, наскільки і як часто). Але чомусь протягом всього цього часу чиновники робили вигляд, що проблеми не існує, незважаючи навіть на численні сигнали від представників громадськості. Державний бюджет тим часом, за оцінками самих же чиновників, недоотримував близько 2-3 мільярдів гривень на рік.

 

Аж тут у ситуацію втрутилися народні депутати, внісши відповідні законодавчі зміни до статті 172 Податкового кодексу України. Змінами, зокрема, передбачалося оновлення єдиної бази даних звітів про оцінку нерухомого майна, до складу якої віднині мали увійти не лише сама база даних, але і модуль електронного визначення оціночної вартості (з метою перевірки вартості об’єктів оподаткування, внесеної суб’єктом оціночної діяльності). При цьому єдина база даних звітів про оцінку нерухомості повинна проводити моніторинг звіту про оцінку на предмет відсутності порушень при його складанні.

 

Так от, пане Andrey Chirkin, модуль електронного визначення оціночної вартості створено і ніхто не виступає проти цього, адже тепер уже неможливо буде розмістити в єдиній базі даних звітів результати занижених вартостей. Для таких як ви, що ніяк не можуть второпати, проти чого виступила Всеукраїнська Асоціація Фахівців Оцінки, ще раз повторюємо:

 

  • Згідно з діючою редакцією статті 172 ПКУ до єдиної бази даних звітів про оцінку вноситься через авторизовані електронні майданчики інформація зі звітів про оцінку виключно тільки нерухомого майна у випадках, коли виникає оподаткування доходу операцій з нерухомим майном.

 

  • Чому держава не створила і навіть немає наміру створити державний електронний майданчик? Якщо держава створила модуль електронного визначення оціночної вартості (з метою уможливлення перевірки вартості об’єктів оподаткування, внесеної суб’єктом оціночної діяльності), то невже проблема була створити і електронний майданчик? Для цього можна було скористатись послугами тієї ж компанії, яка була розробником модуля, як зробили це приватні структури для розробки своїх електронних майданчиків. Та й витратна частина для цього набагато менша ніж склали витрати на розробку модуля електронного визначення оціночної вартості.

 

  • Чому в той час, коли діє Постанова КМУ від 21.08.2014 за №358 і інформація зі звітів повинна вноситись до єдиної бази даних звітів про оцінку безперешкодно та безоплатно, така інформація вноситься з перешкодами та на платній основі через авторизовані електронні майданчики (поспілкуйтеся зі своїми колегами, вони розкажуть вам багато цікавих нюансів, які стоять на перешкоді внесення такої інформації).

 

Як наслідок, дещо дивують ваші слова про те, що нібито офіційна позиція Громадської організації «Всеукраїнська Асоціація Фахівців Оцінки», висловлена напередодні, є «хамською», а також такою, що не містить «доказів», є «достатньо сумнівною» і характеризує організацію, як «недалекого слабака». Дії організації розцінені вами як спроба «поганяти понти», «попіаритися», «відвести душу та виплеснути весь негатив», «поскандалити», «не досягнути хоча б будь-якого результату», а також намаганням «приховати основний мотив» за «привабливою блискучою обгорткою» з натяками на спробу відстояти інтереси саме «оціночної мафії» та «занижувальників». Ну що ж, здається маємо справу зі ще одним «патріотом».

 

 

A-single-database-of-evaluation-reports-realities-and-issues-2

 

 

Тільки от «патріотизм» пана Andrey Chirkin та йому подібних до Фонду не має ґрунту правди та справедливості під собою. Намагаючись виправдовуватися перед суспільством за свої дії, такі особи не гребують вкотре заявляти про свої виключно «патріотично» налаштовані наміри, бажання наповнити державну скарбницю, а також раз і назавжди покінчити із так званими «чорними ріелторами» та «оціночною мафією». Цілі, звичайно, благородні. Цілком зрозумілим також є і намагання таких осіб створити навколо своїх дій певну ілюзію того, що саме вони зайняли виключно «державницьку» та «громадську» позицію. Але чи так це насправді?

 

У XVIII столітті в Англії існувала цікава традиція. Кожен британець, який вчинив злочин, міг уникнути тюремного ув’язнення (або навіть шибениці), використавши так званий «патріотичний» акт. Посилання на нього надавало право «злочинцю» отримати помилування, після якого він був зобов’язаний залишити територію держави і примусово відправлявся до однієї із британських колоній. Ведучи мову саме про таких британців, у 1775 році доктор Семюель Джонсон виголосив фразу, яка в подальшому стала всесвітньо відомим афоризмом: «Патріотизм – останній притулок для негідника». Звісно, що малася на увазі не реальна і щедра любов до країни та оціночної спільноти, а навпаки, мова йшла про той «патріотизм», який так багато, в усі часи і в усіх країнах, робили прикриттям особистих інтересів.