Ошибка

СУДЕБНО-ЭКСПЕРТНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ: СУБЪЕКТЫ, ИХ СТАТУС И ПОЛНОМОЧИЯ

 

10 февраля 2017 года

 

Директор Департамента судебной работы Министерства юстиции Украины Олейник Александр Николаевич предоставил официальные разъяснения относительно вопросов экспертного обеспечения правосудия для субъектов назначения судебных экспертиз, а именно судей, следователей, прокуроров, адвокатов и граждан относительно полномочий субъектов судебно-экспертной деятельности. Особое внимание в разъяснениях уделено довольно часто встречающимся на практике случаям назначения проведения судебных экспертиз без определения конкретного исполнителя хозяйственным товариществам, позиционирующим себя в качестве «частных экспертных учреждений».

 

 

Forensic-expert-activity-subjects-their-status-and-authority

 

 

З аналізу звернень фізичних та юридичних осіб, що надходять до Міністерства юстиції з питань експертного забезпечення правосуддя вбачається потреба у наданні роз’яснень для суб’єктів призначення судових експертиз, а саме суддів, слідчих, прокурорів, адвокатів та громадян щодо повноважень суб’єктів судово-експертної діяльності.

 

Відповідно до статті 92 Конституції України засади судової експертизи визначаються виключно законами України. Згідно зі статтею 69 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), статтею 53 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК), статтею 66 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ), статтею 41 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК), як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».

 

Виходячи з положень статей 242, 243, 244 КПК, статті 144 ЦПК, статті 81 КАСУ, статті 41 ГПК проведення експертизи може бути доручено відповідній експертній установі або конкретному експерту (експертам).

 

Так, перелік суб’єктів судово-експертної діяльності визначається статтею 7 Закону України «Про судову експертизу». Зокрема, судово-експертну-діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи та у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

 

Частина друга вказаної статті визначає вичерпний перелік державних спеціалізованих установ, що знаходяться у підпорядкуванні відповідних центральних органів виконавчої влади. До державних спеціалізованих установ належать:

 

  • науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;

 

  • науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров’я України;

 

  • експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

 

Державні спеціалізовані установи діють відповідно до статутів та/або положень про них, одним із основних завдань яких є проведення судових експертиз для правоохоронних органів і судів.

 

У сфері управління Міністерства юстиції здійснюють судово-експертну діяльність науково-дослідні установи судових експертиз до складу яких входять дванадцять відділень, а саме:

 

  • Київський НДІСЕ (відділення у містах Вінниця, Тернопіль, Черкаси, Чернігів, Житомир, Хмельницький);

 

  • Харківський НДІСЕ (відділення у містах Полтава, Суми);

 

  • Одеський НДІСЕ (відділення у містах Кіровоград, Миколаїв, Херсон);

 

  • Донецький НДІСЕ (відділення у місті Луганськ);

 

  • Львівський НДІСЕ (відділення у місті Луцьк);

 

  • Дніпропетровський НДІСЕ;

 

  • Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

 

У теперішній час експертними установами Мін’юсту проводяться наступні види експертиз: криміналістична; почеркознавча; лінгвістична експертиза мовлення; технічна експертиза документів; експертиза зброї та слідів і обставин її використання; трасологічна (крім досліджень слідів пошкодження одягу, пов’язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи); фототехнічна, портретна; експертиза голограм; відео-, звукозапису; вибухотехнічна; матеріалів, речовин та виробів (лакофарбових матеріалів і покрить, полімерних матеріалів, волокнистих матеріалів, нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів, скла, кераміки, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, спиртовмісних сумішей, ґрунтів, металів і сплавів, наявності шкідливих речовин у навколишньому середовищі, речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин, харчових продуктів, сильнодіючих і отруйних речовин); біологічна; екологічна; інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп’ютерно-технічна; телекомунікаційна; економічна; військова; товарознавча (машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання); автотоварознавча; транспортно-товарознавча; військового майна, техніки та озброєння; мистецтвознавча; психологічна та інші, що налічують понад 80 експертних спеціальностей.

 

Перелік експертних спеціальностей за якими здійснюється судово-експертна діяльність фахівцями, які не є працівниками державних спеціалізованих установ визначено у додатку 7 до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 за №301/5.

 

Державні спеціалізовані установи Міністерства охорони здоров’я України забезпечують правоохоронні органи і суди судово-медичними та судово-психіатричними експертизами. До вказаних установ належать бюро судово-медичних експертиз та судово-психіатричні установи. Систему бюро судово-медичної експертизи становлять Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я України, яке здійснює загальне науково-методичне керівництво, а також Республіканське бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я АР Крим, бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров’я обласних державних адміністрацій. До складу Республіканського та обласних бюро судово-медичної експертизи входять також міські (міст обласного підпорядкування) та районні (міжрайонні) відділення. Діяльність бюро судово-медичних експертиз регулюється наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.01.1995 за №6.

 

Судово-психіатричні експертизи проводиться Українським науково-дослідним інститутом соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров’я України, центрах судово-психіатричних експертиз, відділеннях (амбулаторних, стаціонарних експертиз), які є структурними підрозділами психоневрологічних (психіатричних) лікарень, психоневрологічних диспансерів. Перелік установ судово-психіатричних експертиз та порядок проведення таких експертиз визначено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.10.2007 за №397.

 

Експертна служба Міністерства внутрішніх справ України утворена постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2000 за №988 та діє відповідно до Положення про неї, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.08.2012 за №691. Експертна служба складається з Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, експертно-криміналістичних підрозділів при головних управліннях, управліннях МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті.

 

Експертною службою МВС України проводяться наступні види експертиз: почеркознавчі, авторознавчі, мистецтвознавчі, фоноскопічні, експертиза транспортних засобів, документів, грошей та цінних паперів, технічного укріплення стрільбищ та тирів, фототехнічні та портретні експертизи, експертизи матеріалів та засобів звуковідеозапису, матеріалів, речовин та виробів, медико-біологічні експертизи, трасологічні, балістичні та холодної зброї, товарознавчі та бухгалтерські, автотехнічні, автотоварознавчі, пожежотехнічні, вибухотехнічні експертизи, експертизи на відповідність об’єктів будівництва та будівельних матеріалів вимогам норм, стандартів тощо, харчових продуктів та об’єктів рослинного походження, комп’ютерних засобів та інформаційних мереж.

 

Функції експертної установи Служби безпеки України покладено на Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України. Вказані функції покладені на зазначену установу на підставі Указу Президента України від 02.04.2009 за №213, яким внесено відповідні зміни до організаційної структури Служби безпеки України.

 

У сфері управління Державної прикордонної служби України судово-експертна діяльність здійснюється Головним експертно-криміналістичним центром та його підрозділами, які призначені для проведення судової експертизи та експертних досліджень паспортних документів, які згідно із законодавством використовуються під час перетинання державного кордону України, з метою запобігання, виявлення та розслідування кримінальних та інших правопорушень у сфері охорони державного кордону.

 

Щодо діяльності експертних служб Міністерства оборони слід зазначити, що на теперішній час здійснюється їх реформування.

 

Разом із цим, відповідно до частини четвертої статті 7 Закону України «Про судову експертизу» законодавець для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначають судову експертизу, надав можливість залучати крім судових експертів, також інших фахівців з відповідних галузей знань. Така можливість щодо залучення інших фахівців була передбачена законодавцем для проведення досліджень нетрадиційних, рідкісних об’єктів (газопроводів, електростанцій тощо). Правовий статус зазначених суб’єктів визначається процесуальним законодавством та Законом України «Про судову експертизу».

 

Таким чином, законодавством визначено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи та безпосередньо судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

 

Однак на практиці зустрічаються непоодинокі випадки призначення проведення судових експертиз без визначення конкретного виконавця господарським товариствам, що позиціонують себе у якості приватних експертних установ.

 

Слід звернути увагу, що вказані дії не відповідають положенням вище перелічених норм законодавства, що ставить під сумнів допустимість отриманого таким шляхом висновку судового експерта, оскільки до нього мали доступ сторонні особи, зокрема керівник «приватної експертної установи», правовий статус якого у здійснені судово-експертної діяльності, на сьогодні не визначено.

 

Таким чином, проведення експертизи може бути призначено лише державним спеціалізованим установам, перелік яких визначено статтею 7 Закону «Про судову експертизу» або конкретному судовому експерту (судовим експертам).

 

 

Джерело інформації: Міністерство юстиції України