MENU
PERSPECTIVE
CURRENCY
INTERVIEW
CONTACTS
PDF Печать E-mail

ИНТЕРВЬЮ ИГОРЯ БИЛОУСА – САМОБИЧЕВАНИЕ БЕЗ ПОКАЯНИЯ

 

24 января 2017 года

 

С последнего интервью главы Фонда государственного имущества Украины Игоря Билоуса однозначно следует, что вся независимая оценка для большой приватизации, выполненная в 2016 году, была проведена с нарушениями Методики оценки имущества, поскольку по результатам такой оценки определялась не рыночная стоимость (как того требует Методика), а некая «завышенная». А где же тогда был государственный регулятор, который утверждал такую оценку и принимал все соответствующие решения по ее использованию? Или возможно с самой Методикой оценки имущества что-то не так? В любом случае, интервью Игоря Билоуса очень похоже на самобичевание без покаяния.

 

 

Intervyu-Igorya-Bilousa-samobichevaniye-bez-pokayaniya

 

 

З аналізу останнього інтерв’ю голови Фонду державного майна України Ігоря Білоуса, опублікованого днями в газеті «Дзеркало тижня. Україна» (з повним текстом можна ознайомитися на ZN.UA), можна зробити висновок, що вже найближчим часом незалежна оцінка буде непотрібна при визначенні вартості об’єктів державної власності для приватизації. Адже як по-іншому можна трактувати його наступні слова: «Нова стратегія приватизації – без участі оцінювачів, які в цей час не можуть працювати, не озираючись на прокуратуру та на методику оцінки, затверджену урядом. Ця система діє 25 років і вона застаріла, немає сенсу пропонувати змінити цю методику, тому що вона знову буде неефективною, коли ми зіштовхнемося з дійсністю та реальними покупцями. ФДМ разом із Міністерством економічного розвитку та торгівлі включив цю поправку в проект закону, тому що ми разом дійшли висновку, що таку систему треба змінювати. Ця стратегія має стосуватися і невеликих держпідприємств, у яких є хоч якийсь шанс бути проданими. Адже поки ми прагнемо продати якнайдорожче, але в нас цього не виходить, вони накопичують борги, застарівають, розкрадаються, заважають процесу створення нових робочих місць тощо. І коли цей проект закону дійде до Верховної Ради, депутати мають чітко розуміти, що ми змінюємо».

 

Таким чином, якщо при приватизації оцінка буде не потрібна, то стане автоматично непотрібною і Методика оцінки майна №1891. А тепер давайте пригадаємо, які надії покладалися на цю Методику протягом 2015-2016 років, і скільки часу було згаяно на її затвердження. І що найцікавіше, згідно вимог даної Методики в процесі незалежної оцінки повинна визначатись ринкова вартість об’єкта для встановлення початкової (стартової) ціни його продажу на аукціоні чи конкурсі.

 

Проте складається враження, що в 2016 році в процесі проведення незалежної оцінки систематично визначалася не ринкова вартість, а якась інша – так звана «завищена», за словами Ігоря Білоуса. Адже саме так можна розуміти його слова про те, що «їхні оцінки (оцінювачів – ред.) практично завжди дуже завищені». Далі голова ФДМУ додає: «Власне це і стало причиною не продажу багатьох об’єктів, у тому числі ОПЗ – це яскравий приклад. Охочі купити є, а платити ціну, яка не відповідає реаліям – немає».

 

Тобто очільник ФДМУ фактично констатує, що вся незалежна оцінка для великої приватизації, виконана в 2016 році, була проведена із порушеннями Методики оцінки майна, оскільки за результатами такої оцінки визначалась не ринкова вартість (як того вимагає Методика), а якась «завищена». А де ж тоді був державний регулятор, який затверджував таку оцінку і приймав всі відповідні рішення щодо її використання?

 

Виходить, що Фонд держмайна разом із суб’єктами оціночної діяльності, які за конкурсами (до речі також організованими ФДМУ) вигравали право на проведення незалежної оцінки і проводили таку оцінку, «практично завжди» обопільно порушували Методику оцінки майна. А відбувалося все це, за словами самого ж Ігоря Білоуса, на фоні того, що «ФДМ образно висловлюючись тримає оцінювача на короткому повідку».

 

У сухому залишку маємо, що якраз ФДМУ і був основним ініціатором та безпосереднім порушником Методики оцінки майна, оскільки саме він затверджував оцінку тих оцінювачів, яких «тримає на короткому повідку», і які у свою чергу, за словами Ігоря Білоуса, визначали якусь «завищену», а не ринкову вартість.

 

Спираючись на висловлювання Ігоря Білоуса, приходимо до трьох наступних висновків:

 

1. Або оцінювачі, які за конкурсами (організованими ФДМУ) вигравали право на проведення незалежної оцінки, проводили таку оцінку із дотриманням вимог Методики оцінки майна (удосконаленої ФДМУ), проте остання не дає змоги визначити оцінювачу саме ринкову вартість, а лише «завищену».

 

2. Або оцінювачі, яких ФДМУ «тримає на короткому повідку», свідомо йшли на порушення вимог Методики оцінки майна і замість визначення ринкової вартості визначали якусь «завищену», просто називаючи її в подальшому ринковою.

 

3. Безвідносно від випадку 1 чи 2 Фонд державного майна України в 2016 році систематично затверджував «завищену» вартість в якості ринкової, в результаті чого жодного об’єкту продано не було.

 

У будь-якому випадку одне ясно напевно – логіка висловлювань Ігоря Білоуса в інтерв’ю газеті «Дзеркало тижня. Україна» без сумніву вказує на факти порушення Методики оцінки майна в 2016 році при прийнятті рішень Фондом, а також на необхідність відміни цієї Методики Кабінетом Міністрів України. Але ж в разі відміни Методики оцінки майна ФДМУ повинен буде визнати, що всі його попередні зусилля і потуги, а найголовніше – дорогоцінний час, було витрачено даремно і, як говориться, «весь пар пішов в гудок».

 

У свою чергу, оцінювачам слід нарешті визнати, що прийшов час звільнитися не тільки від «короткого повідка» Фонду, а й від будь-якого іншого, навіть якщо цей повідок буде довгим. Інакше оцінювачі і рецензенти завжди будуть залишатися своєрідними стрілочниками в політичній грі керівництва ФМДУ.

 

Якщо уважно проаналізувати повний текст інтерв’ю Ігоря Білоуса, то можна передбачити, що Фонду, напевно, буде дійсно комфортніше працювати з міжнародними радниками, які вже будуть «не по зубах» українським правоохоронним органам. Саме на таких радників і буде покладатись завдання визначення «не завищеної» вартості для приватизації. Потрібно буде лише призначити нових (взамін оцінювачів) стрілочників, які і будуть винними за необхідності.

 

Поточний 2017 рік покаже наскільки креативні рішення прийматиме ФДМУ для майбутньої приватизації. Досвід же минулого року показав, що дорогоцінний час просто згаяно, державні кошти на оцінку витрачено марно, оскільки все пішло «коту під хвіст», а до бюджету не надійшло близько 17 мільярдів гривень від очікуваної приватизації. Якщо ж врахувати ще й витрати на оплату послуг залучених міжнародних радників, результати роботи яких залишаються «за сімома печатками», то кумулятивні збитки для держави виглядають ще значно більшими.

 

Ну і хто ж винен у ситуації, що склалася? Напевно той, хто тримав у своїх руках «короткий повідок» і «замовляв музику» протягом всього 2016 року. От тільки потенційні інвестори чомусь не забажали цю музику слухати, так і залишившись «сидіти у своїх окопах».

 

 

Степан Максимов