Ошибка

ДОКЛАД МАКСИМОВА С.И. НА КРУГЛОМ СТОЛЕ В МИБ

 

24 декабря 2014 года

 

Сегодня в Международном институте бизнеса (МИБ) прошел круглый стол на тему «Совершенствование системы профессиональной подготовки оценщиков в Украине», инициированный Фондом государственного имущества Украины (ФГИУ). К участию в работе круглого стола были приглашены представители Фонда государственного имущества Украины, общественных и профессиональных организаций, опытных оценщиков, руководителей учебных заведений, заключивших соглашение о сотрудничестве с ФГИУ по профессиональной подготовке оценщиков.

 

680px-Build_iib

 

В связи с этим, Вашему вниманию предлагается доклад Председателя Всеукраинской Ассоциации Специалистов Оценки Максимова Степана Иосифовича, представленный в рамках вышеупомянутого круглого стола.

 

 

ДОКЛАД МАКСИМОВА СТЕПАНА ИОСИФОВИЧА (УКР)

 

Мій виступ умовно можна розбити на три самостійні частини, які, тим не менше, тісно пов’язані між собою. Для кожної частини я взяв свій епіграф, який, як мені здається, відображає основну її ідею.

 

 

ЧАСТИНА 1

 

Ліки, як з’ясувалось, є гіршими ніж сама хвороба

 

Хворобою я називаю не саму ідею тестування фіналу курсів підвищення кваліфікації, а тестування в той спосіб, який зараз наявний. Практика проведення тестувань по всій Україні показала, що з таким набором завдань за відведений час не в силах впоратись практично жоден оцінювач. Більше того, спрямованість самих завдань така, що оцінювач повинен бути просто ерудитом в законодавстві, нормативних документах, а де ж підвищення його кваліфікації.

 

Maksimov_Stepan_01

 

Зрозуміло, що на заміну такому тестуванню, до речі, яке затвердила Екзаменаційна комісія, пропонується кардинально нове рішення проблеми підвищення кваліфікації. Я не буду обговорювати суть рішення, вважаю, що це вже висвітлено і зрозуміло для всіх присутніх, а скажу лише коротко, що ідея, яку з літа 2014 року Українське товариство оцінювачів постійно обговорювало на своїх зібраннях, доведена до крайності і, в першу чергу, в часовому і грошовому вимірах. Кожен оцінювач повинен заплатити чимало грошей і витратити багато часу на підвищення кваліфікації шляхом прослуховування набору стандартних дисциплін у вищих навчальних закладах теоретиками, а не практиками оцінки.

 

 

ЧАСТИНА 2

 

Хто неправильно застебнув перший ґудзик, вже не застебнеться як слід

 

Ознайомившись з пропозиціями Українського товариства оцінювачів щодо підвищення кваліфікації оцінювачів, в цілому можна погодитись, що в порівнянні з пропозиціями Фонду вони знімають певне напруження. Правда, можливо, потребує додаткового обговорення питання відповідності кількості годин навчання на стандартних курсах підвищення (хоч в пропозиціях УТО я не побачив, якою ця кількість повинна бути) годинам при альтернативних формах проходження підвищення. Загалом можна стверджувати, що орієнтир підвищення кваліфікації вибрано правильним.

 

Що стосується пропозицій до Положень про стажування та Екзаменаційну комісію, то є одне спільне зауваження.

 

Якщо ми бажаємо вдосконалити діяльність, то будь-які Положення повинні відповідати нормам Закону про оцінку. Інакше, не дотримавшись вимог Закону в малому, ми зможемо нехтувати його вимогам і в великому. Що я, маю на увазі. В редакції УТО пропонується склад Екзаменаційної комісії формувати, виходячи з рівнопропорційного принципу делегування відповідно кількості представників кожної з саморегулівних організацій, а в Законі про оцінку – рівнопропорційного принципу делегування представників кожної з них. Здається, що лише переставили місцями слова і добавили слово «кількості», але, насправді, повністю змінили вимогу закону.

 

Maksimov_Stepan_02

 

В Законі про оцінку (стаття 16) Екзаменаційна комісія одна і склад її аж ніяк не розподіляється на напрямки оцінки, а в пропозиціях УТО пропонується розділити на напрямки. Неясно для чого таке розділення і що воно дає для покращення роботи Екзаменаційної комісії.

 

В пропозиціях УТО до Положення про стажування говориться, що «База стажування та керівник стажування повинні відповідати напрямам оцінки майна та спеціалізаціям в межах напрямків, відповідно до яких проводилось навчання оцінювача – стажиста за програмами базової підготовки оцінювача. В той же час в Законі про оцінку (стаття 15) немає жодного слова не тільки про спеціалізації керівника стажування, а й навіть про його напрямки оцінки.

 

Та й взагалі підготовка оцінювачів по спеціалізаціях в межах напрямів в Законі про оцінку не передбачається. Поняття спеціалізація оцінки в межах напрямку в Законі про оцінку взагалі відсутнє. Всюди в Законі говориться тільки про напрямки оцінки. Ось де в першу чергу необхідно навести лад. Адже вся підготовка оцінювачів і підвищення кваліфікації оцінювачів по спеціалізаціях, а не по напрямках, не узгоджується з вимогами Закону про оцінку.

 

Не буду зупинятись на деяких інших на мій погляд, несуттєвих технічних зауваженнях щодо інших пропозицій, а перейду до третьої частини.

 

 

ЧАСТИНА 3

 

Щоб рухатись вперед, не зустрічаючи опору, шукай пустоту

 

Для того, щоб ми постійно «не товкли воду в ступі» пропоную щоб Фонд державного майна України видав Розпорядження про створення Навчально-методичної ради по оціночній діяльності ФДМУ (в подальшому Рада), яким було б створену таку Раду, затверджено її склад та Положення про її діяльність.

 

Вважаю, що до складу Ради повинні ввійти представники навчальних закладів, які мають укладені з ФДМУ угоди на підготовку та підвищення кваліфікації оцінювачів, представники саморегулівних організацій оцінювачів, представники Фонду держмайна, інших зацікавлених організацій.

 

Рада повинна мати статус дорадчого органу при ФДМУ. Основна робота Ради повинна бути спрямована на підвищення якості і контролю оціночних послуг в Україні шляхом сприяння розвитку професійної підготовки оцінювачів і методології в області оціночної діяльності.

 

На мою думку Рада в першу чергу повинна здійснювати наступні функції:

 

  • Вносити пропозиції в ФДМУ щодо професійної підготовки оцінювачів, вдосконалення вимог до програм підготовки та підвищення кваліфікації.

 

  • Вносити пропозиції в ФДМУ та інші органи по вдосконаленню законодавчих та інших нормативних правових актів в області методологічного регулювання оціночної діяльності.

 

  • Вносити пропозиції по формуванню методичної бази оціночної діяльності методичних рекомендацій по оціночній діяльності, в тому числі і по рецензуванню звітів.

 

  • Вносити пропозиції і щодо внесення змін до Національних стандартів з оцінки.

 

Положення про Раду може і повинно включати і інші питання, які будуть складати повноваження Ради.

 

Основна мета створення такої Ради полягає у тому, що ФДМУ тільки після обговорення на Раді може видавати Розпорядження чи Накази, які в тій чи іншій мірі торкаються повноважень Ради, зокрема і укладати Угоди з навчальними закладами на професійну підготовку. Кількісний склад Ради це технічне питання ФДМУ, навчальних закладів і саморегулівних організацій.

 

Maksimov_Stepan_03

 

Більше того, до тих пір поки буде діяти Закон про оцінку в його теперішній редакції Фонд державного майна України в силу своїх повноважень як державний регулятор оціночної діяльності тільки своїми Розпорядженнями, за згодою оціночної спільноти, може створити і інші консультативні, дорадчі, допоміжні органи з представників саморегулівних організацій оцінювачів, науковців, фахівців у сфері оціночної діяльності, які в той чи інший спосіб сприяли б вдосконаленню оціночної діяльності в сучасних реаліях.

 

В першу чергу, це наприклад, створення:

 

  • Експертно-Апеляційної Ради.

 

  • Ради по розвиненню стандартів і методології оцінки.

 

  • Ради по інформаційному забезпеченні оціночної діяльності.

 

Створення хоча б таких дорадчих органів зробили б нормотворчу діяльності ФДМУ більш прозорою, спрямованою на вдосконалення всієї оціночної діяльності в Україні і усунуло б прийняття будь-яких рішень, які суперечили б вимогам оцінювачів.

 

 

ФОТООТЧЕТ КРУГЛОГО СТОЛА ОТ 24 ДЕКАБРЯ 2014 ГОДА